Під час ракетної атаки в Харкові росіяни зруйнували колишній триповерховий гуртожиток для людей із вадами слуху. Під завалами опинилися ті, хто просто не міг почути сигнал повітряної тривоги. Як таким особам дізнатися про небезпеку, а незрячим — знайти дорогу до бомбосховища?
— На початку повномасштабної війни в Україні було майже 37 000 осіб зі складними порушеннями слуху, які взагалі не чують, — каже Тетяна Кривко, перша заступниця голови Українського товариства глухих. — З них близько дев’яти тисяч виїхали за кордон, а ще майже шість евакуювалися в західні області України.
Проте багато залишилося під постійними обстрілами в наближених до зони бойових дій населених пунктах. Хтось не захотів змінювати місце проживання, інші — просто не зуміли виїхати. Останні сумнозвісні події в Харкові показали, що люди з порушеннями слуху просто не захищені.
— Як їм дізнатися про сигнал повітряної тривоги?
— Крім сирен сповіщення, за додатками у смартфоні. Незамінними могли б стати “розумні” хронометри, на які потрібний сигнал передається з того ж смартфона, і вони починають вібрувати на руці. Але це річ недешева... До речі, держава виділяє компенсацію на придбання засобів зв’язку для осіб з вадами здоров’я. Але її розмір становить лише 3500 гривень. Цієї суми замало, щоб купити якісний смартфон.
— А як незрячим знайти дорогу до бомбосховища?
— Такі функції, згідно із законом, мала б виконувати служба супроводу незрячих, яка свого часу запрацювала в багатьох містах, — зауважує Михайло Нововельський, заступник голови Всеукраїнської організації УТОС. — Її співробітники допомагали людям, позбавленим зору, пересуватися вулицями і вирішувати свої проблеми. Проте Мінсоцполітики чомусь припинило фінансування цієї категорії працівників.
До слова, не потрібно, щоб поводирі постійно перебували біля своїх підопічних. Для незрячої людини достатньо, щоб її лише декілька разів супроводили до бомбосховища. А далі вона зможе орієнтуватися сама...
Наразі єдина надія — на родичів або сусідів. Якщо ж людина самотня, вона взагалі безпомічна.
— Чи адаптовано бомбосховища для маломобільних категорій населення?
— Свого часу ми з Міністерством надзвичайних ситуацій розпочинали відповідну роботу, але... Перед початком повномасштабної війни все зупинилося, — каже Валерій Сушкевич, голова ГО “Національна асамблея людей з інвалідністю України”. — За нашим опитуванням, лише 2,5% маломобільних осіб під час повітряної тривоги спускаються в бомбосховища. Решта через недоступність таких укриттів просто пересиджує час тривоги вдома.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, скільки українських біженців готові повернутися додому і чого чекають
