Це — рекордний показник за останні 12 років, повідомляє платформа Опендатабот із посиланням на дані Генпрокуратури.
Зазначається, що у середньому цьогоріч правоохоронці розпочинають по 8 тисяч справ на місяць, тоді як торік — приблизно 7 тисяч. Для порівняння: у 2021-му цей показник був меншим у чотири рази (2 тисячі справ).
Соціологи й психологи вважають, що зростання рівня шахрайства пов’язане з повномасштабною війною: через травматичні події люди стали вразливішими та довірливішими. А також з тим, що за останні два роки шахраї почали застосовувати нові схеми обману.
— Кількість шахрайств у нас залишається стабільно високою. Варто зазначити, що значно зросли й суми грошей, які втрачають люди. Якщо раніше з банківських карток зникало зазвичай 3 — 5 тисяч гривень, то тепер — 30 — 100 тисяч, — розповідає Сергій Крета, начальник відділу комунікацій ГУНП у Тернопільській області.
— Які найпоширеніші схеми шахрайств?
— Зокрема, пов’язані із заробітком в інтернеті. Соцмережі переповнені оголошеннями про “привабливу роботу, не виходячи з дому”, “великий дохід”, “легкі завдання”. Наприклад, часто там пропонують ставити вподобайки під товарами, щоб підвищити їхню популярність. І за годину такої роботи обіцяють 200 гривень. Людина погоджується, їй і справді спершу платять за поставлені вподобайки.
— Що далі?
— Згодом їй пропонують стати співучасником “бізнесу” і вкласти в нього власні гроші, щоб отримувати відсотки. Довірливі громадяни погоджуються, їм дійсно деякий час виплачують обіцяний дохід. Але поступово шахраї підвищують ставки, наприклад, пропонують вкласти 20 тисяч гривень, а отримати — 55 тисяч. При цьому кажуть, що ніхто ні до чого не змушує, дають людині час на роздуми, входячи до неї у довіру.
Найбільша сума, яку втратив мешканець Тернопільщини через таку схему, становила понад 600 тисяч гривень. Чоловік навіть склав собі бізнес-план на майбутнє, мріючи про придбання автомобіля й житла в Іспанії. Проте, коли він перекинув таку велику суму на вказаний рахунок, шахраї зникли. Тому потрібно бути обережними з обіцянками легкого заробітку й у жодному разі не перераховувати гроші на невідомі рахунки.
Доволі поширені й шахрайства, пов’язані з продажем в інтернеті сезонних товарів, як-от міндобрив, паливно-мастильних матеріалів, сільгосптехніки. Шахраї розміщують оголошення, у яких вказують ціни нижчі, ніж на ринку. Наприклад, пропонують придбати талони на дизельне пальне на 7 — 10 гривень (за літр) дешевше, при цьому вимагають оплатити повну суму перед отриманням. Водії “клюють” на це. Як результат — і дешевого пального не отримують, і гроші втрачають.
Також шахраї збагачуються на війні, видаючи себе за волонтерів. Слізно просять у соцмережах кинути кошти на дрони, тепловізори, амуніцію та інші речі нібито для захисників. Люди донатять, а пройдисвіти витрачають кошти на власні потреби.
— Мабуть, у період свят, зокрема різдвяних і великодніх, кількість афер зростає.
— Так, фіксується збільшення шахрайств, пов’язаних з перевезеннями та орендою помешкань. На свята багато людей їдуть до родичів, шукають різні способи, як дістатися, адже квитки на громадський транспорт швидко розкуповуються. Тож нерідко користуються онлайн-платформами для пошуку перевізників. Шахраї там реєструються, публікують оголошення, беруть завдаток за поїздку й зникають.
Також пройдисвіти здають у псевдооренду відпочинкові будинки, зокрема в Карпатах. В оголошеннях, наприклад, пишуть: “встигніть замовити, акція”, “залишилося тільки чотири місця” і просять передоплату 75%. Люди перераховують гроші, але, звісно, не отримують помешкання.
Побільшало й випадків шахрайств, замаскованих під допомогу від міжнародних донорів. Аферисти поширюють фейкові посилання на реєстрацію грошової допомоги від ООН, ЮНІСЕФ, Червоного Хреста. Люди за ними переходять, вводячи дані платіжної картки, а через декілька хвилин з неї зникають усі заощадження.
— Чи завжди вдається спіймати шахраїв?
— Рівень розкриття таких злочинів став вищим і становить від 35 до 45%. Це при умові, що шахрайство здійснювалося з території, що перебуває під контролем України (лише 3,4 тисячі, або 14% усіх зареєстрованих справ за перші три місяці цього року дійшли до суду, а за відповідний період 2023-го — 10%. — Авт.).
— То як не втрапити на гачок шахраїв?
— Нерідко шахраї телефонують і видають себе за працівників служби безпеки банку, НБУ або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних призводить до фінансових втрат. Тому найперше правило — ніколи й нікому не варто надавати таку інформацію: тризначний номер на зворотному боці картки (CVV/CVC-код); пін-код картки; логін і пароль для інтернет-банкінгу; коди (одноразові паролі) банку та від мобільних операторів.
Не слід здійснювати й жодних передоплат при купівлі товарів дистанційно. А талони на те ж дешеве пальне варто купувати лише через офіційні компанії та регіональні представництва АЗС. Слід донатити лише перевіреним благодійним фондам чи волонтерам.
Доволі багато трапляється шахрайств за старою схемою: “Ваша донька або син потрапили у ДТП. Терміново потрібні гроші на операцію”. Перш ніж передавати стороннім особам кошти, варто подзвонити й переконатися, що з вашою дочкою, сином чи внучкою все гаразд. Як свідчить практика, так воно і є.