Цього року заяву на вступ до закладів фахової передвищої освіти подало понад 170 тисяч осіб. Це на 26 тисяч більше, ніж у 2023 році, та на 45 тисяч — ніж у 2022-му, свідчать дані ДП “Інфоресурс”.
Водночас, як повідомляє Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), 13% абітурієнтів — претендентів на навчання у виші, а це близько 36 тисяч осіб, не подолали порогового бала хоча б з одного предмета, отже, втратили можливість здобувати цьогоріч вищу освіту. Однак вони можуть подавати документи до коледжу і здобувати освіту молодшого бакалавра. Ситуацію аналізуємо разом із засновником Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександром Кондратюком.
— Чому так багато абітурієнтів не подолало прохідного бала?
— Поріг 100 балів із кожного предмета — не єдина межа дискваліфікації, — каже експерт. — Бо є ще одна межа — мінімальний конкурсний (чи прохідний) бал, який встановлюють на рівні вишів. Про що йдеться? Загальний результат учасника НМТ обчислюють за спеціальною формулою, і з цим результатом він бере участь у конкурсному доборі під час вступу до вишу. Зауважу, що, крім особистих навчальних досягнень абітурієнта (балів НМТ чи ЗНО та балів за творчий конкурс), на прохідний бал впливають обрана спеціальність і місце розташування вишу.
Щоб у 2024 році вступити на бюджет, конкурсний бал має бути не нижчий як 130. А якщо обираєте право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини і медичні спеціальності — не нижчий як 150. Для вступу на контракт потрібно мати від 100 балів, однак кожен виш самостійно встановлює мінімальний бал. Як бачимо, цього року не зможуть вступити до вишу навіть не 13% учасників НМТ, а значно більше, бо не всі здолають оту другу межу дискваліфікації.
Наразі ми маємо лише узагальнений показник тих, хто не склав основної сесії НМТ, — 13%. Результатів з кожного предмета немає, тому не можемо сказати, чи це більше, а чи менше, якщо порівнювати з попереднім роком. Не розумію, чому УЦОЯО досі не оприлюднює підсумків тестування. Таке враження, що приховують жахливі результати.
Як свідчить практика, серед абітурієнтів, які провалили НМТ, приблизно дві третини — це ті, хто не впорався з математикою. Якщо цього року порогового бала бодай з одного предмета не подолали 13%, то виходить, що математику провалили 8 — 10%. Для порівняння, торік таких було 4%. Водночас, за нашими підрахунками, кількість двохсотбальників цього року в півтора раза менша, ніж минулого року.
— Як вважаєте, чому останніми роками побільшало охочих вступити до коледжу?
— По-перше, тести 2024 року значно складніші, ніж тести 2023 і 2022 років (я особисто цього року брав участь у тестуванні). Як наслідок, зросла кількість тих, хто не пройшов НМТ або одержав низький результат. Вони подалися до коледжів.
По-друге, випускники частіше обирають заклади передвищої освіти, бо для вступу туди не треба складати мультитест. Після закінчення коледжу вони зможуть піти на ту саму спеціальність на другий або третій курс університету. Так, НМТ проходити доведеться, але буде час, щоби краще підготуватись до іспиту.
По-третє, наша влада останніми роками робить ставку на популяризацію коледжів — збільшує там кількість місць, зокрема і бюджетних. Можливо, це правильно. Бо не кожен перукар чи майстер манікюру має бути з вищою освітою.
