В інтернеті тепер чимало оголошень про терміновий набір працівників на роботу в Польщу. За збір полуниці та малини платять 12 злотих (80 гривень) за годину, за роботу в теплиці, де вирощують помідори, — 13 злотих (близько 85 грн). Роботодавець готовий надати житло, організувати медичний огляд. Українські фермери платять менше, утім дехто бачить у роботі вдома свої переваги.
“Так, у Польщі за день можна заробити 800 — 1000 гривень. Але чи зможете працювати без вихідних і по 12 годин на добу? — каже Оксана Варвинець, яка декілька років поспіль їздила на такі роботи. — Це дуже важко! Відніміть вартість дороги та харчування — залишиться із заробітку до 20 тисяч гривнями”.
Цього року пані Оксана влаштувалася до українського фермера, який вирощує овочі. У день отримує 400 гривень, це вдвічі менше, аніж у Польщі. “Але я вдома, працюю 8 годин 6 днів на тиждень. Маю офіційну зарплату, лікарняні, вихідні... При цьому встигаю ще тримати господарку в селі й не розлучаюся з рідними”, — каже. А чи мають українські фермери потенціал, щоби платити, бодай як у Польщі?
ПОЛУНИЦЯ: 450 ГРИВЕНЬ ЗА ДЕНЬ
Микола Стецьків із Львівщини вирощує полуниці, цьогоріч посадив ще малину, виноград, ожину і жимолость. Сьогодні обробляє 11 гектарів. За кожен із них платить 9 тисяч гривень на рік орендної плати. У фермера постійно працює 10 робітників. Жінки сапають полуниці, розсаджують їх, встеляють міжряддя соломою, збирають ягоди. Чоловіки косять траву, монтують систему поливання, працюють на техніці. Кожен отримує 450 гривень на день. Робочий графік — з 9.00 до 18.00, є година обіду. Субота і неділя — вихідні.
“Якби хотіли, то могли би працювати довше й мати більшу платню, — розповідає пан Микола. — Загалом отримують майже 10 тисяч гривень на місяць. Якщо є додаткова робота, то трохи більше. Непогано, зважаючи на те, що у нашій області середня зарплата — 8 тисяч гривень. Я б платив більше, але для цього і заробляти треба більше. А щоб розвиватися, фермерам потрібно залучати гроші. Пільгових кредитів немає. Залучаємо “дорогі”. Тож поки що платити більше в нас просто нема змоги”.
Найбільші витрати, за словами Миколи Стецьківа, — на спорудження теплиць (приблизно мільйон гривень) і системи зрошення (стільки ж). Техніку він орендує. Щоб узяти на день трактора, платить 700 гривень. Плюс 500 гривень на пальне.
“А ще на врожай можуть вплинути погодні умови, приморозки. І це додаткові втрати”, — каже чоловік.
ЯБЛУКА: 300 ГРИВЕНЬ ЗА ДЕНЬ
Фермер Ярослав Отоманчук із Вінниччини вирощує плодові дерева. Бідкається, що цього року в нього вимерзла значна частина врожаю, тому зарплати працівникам будуть на рівні середніх у районі. П’ятеро працівників пана Ярослава мають 8-годинний робочий день.
“У мене, в основному, механізовані роботи, — каже чоловік. — Спеціалістам, що працюють на тракторах, я плачу 7000 — 8000 гривень на місяць, це приблизно 300 гривень за день. Щороку додатково винаймаю людей для сапання бур’янів та інші дрібні роботи. Із ними укладаю договір, оплачую роботу погодинно. Виходить від 100 до 300 гривень на день”.
На обробіток, оренду і збір урожаю у рік фермер витрачає майже 800 тисяч гривень. Нарікає, що не має можливості реалізувати продукцію за конкурентною ціною.
“У мене приймають яблука по 5 гривень за кілограм. Далі їх здають на заводи вже вдвічі дорожче. Якби я продавав урожай без посередників, принаймні по 7 — 8 гривень за кілограм, то й ставки своїм працівникам мав би змогу збільшити. А цьогоріч працюю у збиток. Раніше збирав 100 тонн яблук, а нині прогнозую, що зберу лише 10... Урожай вимерз. Дотацій нема. Я позичив 200 тисяч гривень у банку, щоб мати людям на зарплати...”
ЛОХИНА: 320 ГРИВЕНЬ ЗА ДЕНЬ
Без фінансової “подушки” залишився і Микола Полицький з Івано-Франківщини. Чотири роки тому він продав у Криму власний бізнес, декілька автівок, дім та назавжди покинув півострів. На Прикарпатті взяв у довгострокову оренду декілька гектарів землі та став вирощувати лохину.
“Жодного досвіду ягідництва я не мав, — розповідає, — тому багато часу втратив: два роки пішло на підготовку грунту. Витратив понад 200 тисяч доларів — усе, що мав”.
Перший врожай лохини фермер збиратиме лише цього року. Йому будуть потрібні зо два десятки помічників. Нині на плантації квітнуть чотири сорти ягід. А Микола тим часом продає саджанці на ринку.
“Прошу по 120 гривень за кущ, — каже він. — За місяць я продав майже сотню кущів. Заробив 12 тисяч гривень. Їх якраз вистачило на оплату працівникам, що прополюють лохину та викошують між рядами”.
Микола Полицький платить 40 гривень на годину. За 8-годинний робочий день виходить 320 гривень. “Більше дати наразі просто не можу”, — каже фермер.
***
Загалом українські аграрії у власний бізнес вірять. Кажуть, що бракує державної підтримки, часом — стратегічного бачення розвитку галузі на місцях, доступних кредитів.
Тим не менш резюмують: галузь має серйозну перспективу, щоб створити українцям достойні умови роботи й оплати.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Мін'юст продає тварин на аукціонах
