Буває, що у високих мами і тата донька чи син на зріст не вдалися. Фахівці пояснюють, що рости дітям заважають генетичні мутації, гормональні порушення. І не тільки.
— На те, як людина росте, дуже впливає робота органів внутрішньої секреції, — каже Надія Гельнер, кандидатка медичних наук, завідувачка медико-генетичного центру Інституту спадкової патології НАМН України. — Так, при гіпотиреозі (порушення, коли виробляється недостатньо гормонів щитоподібної залози) ріст дитини гальмується. Такий самий негативний ефект провокують цукровий діабет і так звані хвороби накопичення, які розвиваються внаслідок мутації генів. Але диригентами росту в нашому організмі є гіпофіз (залоза внутрішньої секреції в передній долі головного мозку) і соматотропін — гормон, що його гіпофіз виробляє. Порушення секреції соматотропіну може критично стримувати ріст. Через брак цього гормону розвивається гіпофізарний нанізм (карликовість).
— Чому ж змінюється секреція соматотропіну?
— Причиною може бути вроджене порушення чутливості тканин до соматотропного гормону, а також вроджений дефіцит соматотропіну, пов’язаний з генними мутаціями. Може йтися й про ураження гіпофіза внаслідок нейроінфекцій, крововиливів, аутоімунних хвороб чи розвитку злоякісних пухлин.
— У якому віці уважні батьки вже можуть помітити, що в дитини проблема з ростом?
— При деяких генетичних патологіях це помітно ще до народження дитини, під час УЗД, чи відразу після народження. Але немовлята з недостатністю соматотропного гормону можуть і не відрізнятися від здорових дітей. Перші ознаки хвороби з’являються десь у три роки, коли дитина починає відставати у рості від однолітків. Треба не зволікаючи звернутися до ендокринолога.
— Які аналізи допомагають визначитися з причиною затримки росту дитини?
— Ендокринолог призначає низку обстежень, серед яких — і вимірювання рівня соматотропного гормону в крові, а також рентген кистей — для визначення кісткового віку. Якщо потрібно, призначає лікування рекомбінантним гормоном росту, який одержують методом генної інженерії. До речі, діє спеціальна державна програма з лікування гіпофізарного нанізму. Важливо розпочати терапію якомога швидше. Без неї дитина не лише буде низькорослою, а й матиме інші проблеми із здоров’ям. Гормональне лікування триває, доки в кiстках відкриті так звані зони росту — хрящовi прошарки. Вони остаточно закриваються до 25 років.
— Чи має значення для росту, скільки людина їсть, спить? Чи слушний вислів, що дiти ростуть увi снi?
— Так, не лише хвороба, а й незбалансоване харчування, голодування (дефіцит білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінералів в організмі), нестача вітаміну D сповільнюють ріст. Причиною цього можуть бути і хвороби шлунка та кишківника, коли поживні речовини не всмоктуються у кров. Через це дитина, яка навіть генетично “запрограмована” бути високою, такою не є.
Щодо сну, то секрецiя гормону росту має кiлька пiкiв упродовж доби. Найвищий пiк — уночi. I саме тому дітям, які інтенсивно ростуть, так важливо висиплятися. Також загальмовують ріст стреси: під їх впливом продукування соматотропiну зменшується.
— А чи завжди дочки переростають своїх матерів, а сини — батькiв?
— Зріст дитини, як правило, щось середнє між ростом матері і батька. Крім того, син чи донька може успадкувати активні гени високого прадідуся чи прабабусі.
