Про це свідчать результати дев’ятої хвилі дослідження, проведеного компанією Gradus Research. Які ще настрої й тенденції спостерігаються у нашому суспільстві?
— Війна характерна своєю мінливістю і ця непередбачуваність майбутнього змушує українців мислити короткостроково, — розповідає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research. — Оскільки українці вважають, що для відновлення повсякденного життя після війни потрібно понад п’ять років, то це свідчить, що більше немає рожевих окулярів щодо швидкої перемоги, як було на початку повномасштабного вторгнення. Наразі громадяни схильні сприймати війну радше як марафон, а не спринт, це ж стосується і їхніх очікувань щодо післявоєнної відбудови.
— А що відомо про емоційний стан людей?
— Більшість респондентів — 55% — декларують стан втоми. У квітні 2023 року про такий стан говорили 50% опитаних. Із усвідомленням довготривалості війни втома почала домінувати, що цілком закономірно. Але попри таке емоційне напруження, ми бачимо активність, із якою люди повертаються до роботи й будують плани на майбутнє.
Адже рівень працевлаштованості українців зріс майже втричі від початку повномасштабного вторгнення. Якщо у березні 2022 року частка працевлаштованих серед опитаних, які працюють повний або частковий робочий день, була на рівні 24%, то нині становить 62%.
У перші місяці війни багато громадян змушені були переїхати в інші регіони України або за кордон, призупинити бізнес. Наразі люди й компанії адаптувалися до складних умов і, за даними наших досліджень, близько половини українських підприємств уже працюють у довоєнному режимі. Їх кількість збільшується.
— А скільки українців спілкуються у побуті українською?
— Стабільне зростання частки таких респондентів ми фіксували вже у перші місяці повномасштабного вторгнення. До лютого 2022 українською мовою у побуті спілкувалося приблизно 40% дорослого міського населення України. А тепер перехід на українську декларують дві третини респондентів. Повномасштабна війна об’єднує українців та стимулює дистанціюватися від країни-агресорки.
