За словами президента Володимира Зеленського, балістичну ракету “Сапсан” успішно випробувано в бойових умовах. Тож нині основне завдання — це серійне виробництво нової зброї. Як швидко його можна налагодити?
— Оперативно-тактичний ракетний комплекс “Сапсан” — це проєкт 1994 року, спочатку він називався “Грім”, — каже Олександр Кочетков, колишній інженер-конструктор КБ “Південне”, експерт з ракетно-ядерного озброєння. — Цей ОТРК був запропонований як заміна радянським ракетам “Точка-У”, що літали на 120 кілометрів, а “Грім” мав би летіти на 300. Але реалізувати тоді проєкт не вдалося: бракувало грошей. За президентства Порошенка “Південне” знайшло інвесторів у Саудівській Аравії. У Харкові було виготовлено два комплекси, а твердопаливні ракети для них — у Дніпрі та Павлограді. У 2018 році “Сапсан” навіть показали на параді у Києві з нагоди Дня Незалежності. Щоправда, це був лише ходовий макет, а не готовий до прийняття на озброєння комплекс. Загалом проєктна дальність ракети “Сапсан” становить 500 кілометрів, а вага бойової частини — 450 — 480 кілограмів. Тобто це аналог російського “Іскандера”. Напередодні повномасштабного вторгнення проєкт перебував на першому етапі випробувань. А нині, як бачимо, до нього знову повернулися.
— Зауважу, що “Сапсан” — це не лише ракета, до комплексу входить і пускова установка. Ще у 2007 році я разом з відповідними підприємствами працював над цим проєктом, — каже Ігор Романенко, генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ. — Тоді ми завершили перший етап цієї програми, зробили звіт і все підготували для продовження її реалізації. Однак проєкт тоді зупинили. Підозрюю, що не без допомоги російської агентури в Україні.
— Розкажіть, будь ласка, конкретніше про технічні характеристики нашої балістики.
● О. Кочетков:
— Вона краща, аніж американська тактична балістична ракета ATACMS. Але головне, що, маючи таку зброю, Україні не доведеться питати дозволу в партнерів щодо ударів по території РФ.
● І. Романенко:
— Балістична ракета “Сапсан” досягає швидкості у 5,2 маха (1769 м/с. — Авт.). Тоді як в американської ATACMS швидкість становить приблизно 3 маха (1500 м/с). “Сапсан” може вражати наземні, морські та повітряні цілі на відстані до 500 кілометрів. Ракета має доволі потужну осколково-фугасну та касетну бойову частини (майже до пів тонни), поліпшену систему наведення на цілі.
— А як швидко можна налагодити масове виробництво таких ракет?
● І. Романенко:
— Масштабування виробництва — нелегкий процес, адже це складне озброєння. Для початку було би добре, якби ми випускали хоча б 50 ракет на місяць. А загалом нам потрібні сотні таких ракет, щоб завдавати далеких ударів по ворогу.
● О. Кочетков:
— Ракету вже успішно випробувано в бойових умовах. Вона подолала 300 кілометрів і знищила штаб загарбників тактичного рівня. Російська ППО не змогла збити “Сапсан”. Точність влучання була меншою ніж десять метрів. Це чудовий показник. Але потужність виробництва, яке, вочевидь, розгорнуть за кордоном, одразу не може бути великим. Думаю, що наразі йтиметься про десять ракет щомісяця.
