У перші тижні після дозволу молодим чоловікам виїжджати за кордон чимало компаній зіткнулося з хвилею звільнень. Найбільші втрати кадрів зафіксовано на “Новій пошті”, де лише за десять днів звільнилося 170 осіб віком до 22 років. Це хлопці, які здебільшого працювали кур’єрами, вантажниками або операторами. Непроста ситуація і в сфері громадського харчування. Із ресторанів однієї з відомих львівських компаній пішло 20% працівників віком 18 — 22 роки — офіціанти, баристи, кухарі, які часто поєднували роботу з навчанням або щойно вийшли на ринок праці. Про скорочення персоналу з-поміж молоді повідомляють також у великих торговельних мережах.
— То наскільки гострою для українського ринку праці може стати проблема втрати молодих кадрів?
— Наразі катастрофи немає, але з’явилися певні тривожні тенденції, коли молоді люди починають виїжджати, — каже президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко. — На жаль, Державна прикордонна служба статистики про виїзд чоловіків віком 18 — 22 роки не має або не повідомляє. Схильний думати, що не повідомляє. А от наші польські сусіди вже за кілька днів після ухвалення урядової постанови поінформували, що зафіксували в’їзд 10 тисяч молодих людей такого віку з України. Отже, проблема таки є. Про це заговорили і поштові оператори, і великі торговельні мережі, і аграрні компанії, і ресторанний бізнес.
— Насправді не всі 18 — 22-річні хлопці, які покинули Україну після відкриття кордонів, подалися до Польщі чи до якоїсь іншої країни на роботу, — зазначає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. — Хтось, можливо, поїхав у відпустку, хтось — ознайомитися з правилами вступу у виші, де хотів би навчатися, а хтось — щоб побачитися з рідними, які нині за кордоном. Висновок про те, чи вдарив дозвіл на виїзд по нашому ринку праці, можна буде зробити не раніше як через три-шість місяців.
— У яких сферах можуть знайти собі роботу українські хлопці за кордоном? I яких кадрів, як наслідок, бракуватиме нам?
● В. Воскобойник:
— І в Польщі, і в Чехії, і в Німеччині, і в Угорщині, і в інших країнах європейської спільноти триває демографічна криза, тому для молодих завжди знайдеться робота. Але все залежить від їхньої кваліфікації. Якщо людина знає німецьку мову і закінчила, приміром, український виш за напрямом “комп’ютерні технології”, то вона без проблем знайде роботу в Німеччині. Якщо закінчила коледж і має прикладну професію слюсаря, то теж може легко працевлаштуватися. Тим часом молодий чоловік, який закінчив гуманітарний виш, скажімо, за напрямом “менеджмент”, навряд чи знайде роботу за фахом у Європі. І, найімовірніше, працюватиме звичайним робітником десь на складі чи на будівництві. Або ж у готельно-ресторанному бізнесі.
— Як вважаєте, який відсоток молоді, що тепер виїде, згодом, можливо, після закінчення війни, повернеться?
● О. Мірошниченко:
— Що довше люди перебуватимуть за кордоном, то менше бажання повернутися матимуть. Це підтверджують результати деяких досліджень. Для прикладу, опитування Info Sapiens засвідчує, що, порівнюючи з 2023 роком, 2024-го вдвічі менше людей віком до 35 років хотіли б повернутися в Україну: якщо у 2023 році таких було 66%, то у 2024-му — вже 32%. А, згідно з даними Gradus Research за 2024 рік, 79% молодих людей віком 18 — 24 років готові виїхати за кордон. Ці цифри насторожують.
Треба розуміти, що Польща, як і інші країни, зацікавлена, щоб там залишалася наша молодь, а не пенсіонери. Подивіться, яким темпами зростає ВВП Польщі — у першому кварталі 2025 року цей показник збільшився на 3,2% у річному вимірі. Польська сфера послуг, та й не тільки вона, вже не може обійтися без українців.
● В. Воскобойник:
— Молодь у віці 21 — 22 роки розуміє, що наближається до віку 25 років, коли може потрапити під мобілізацію. Тому навряд чи повертатиметься до України. Та й загалом виїзд з України під час війни більшою мірою базується не на бажанні людей навчатися чи заробляти гроші за кордоном, а на безпековому факторі.
