Чорнобильська трагедія — тема, яку тепер обговорює весь світ. Жахливу правду про цю катастрофу нагадали творці американсько-британського серіалу “Чорнобиль”, який став найрейтинговішим в історії. Найбільша ядерна техногенна катастрофа на планеті — кожен наново намагається усвідомити сенс цих слів і те, яку дорогу ціну ми за неї заплатили й продовжуємо платити.
Це біль, який стосується кожного. Адже радіація, що потрапила в повітря, грунт та воду, впливала й далі впливає на наше здоров’я.
“Радіонукліди реакторного походження, що повітряно-пиловими потоками потрапили у довкілля, вплинули на здоров’я і долі мільйонів українців. Люди дихали радіацією, вживали забруднені нею воду, продукти, — пояснює "Експресу" Віктор Сушко, доктор медичних наук, перший заступник генерального директора з наукової роботи ДУ “Національний науковий центр радіаційної медицини НАМНУ”.
— Серед хвороб, поява яких пов’язана з впливом аварії на ЧАЕС, переважають онкологічні. На другому місці — патології серцево-судинної системи і органів дихання. Далі — хвороби органів травлення, нервової, сечостатевої, кістково-м’язової систем, хвороби щитоподібної залози.
І як би це сумно не звучало, та наслідки Чорнобильського лиха ми будемо відчувати принаймні ще 500 років”.
Серед хвороб, поява яких пов’язана з впливом аварії на ЧАЕС, переважають онкологічні.
До зон радіоактивного забруднення повністю або частково належать території 12 областей України — Київської, Житомирської, Рівненської, Чернігівської, Вінницької, Івано-Франківської, Волинської, Чернівецької, Черкаської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької. Люди там досі живуть в умовах хронічного впливу малих доз іонізуючого випромінення, адже радіонукліди потрапили у грунт, воду.
“Дослідження українських та міжнародних вчених свідчать: ефекти низьких доз хронічного іонізуючого випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС виражені навіть більш відчутно, ніж після одноразового впливу високих доз”, — каже Марина Набока, кандидатка медичних наук, старша наукова співробітниця відділу ДУ “Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень”.
— Що це означає?
— Організм намагається боротися з впливом радіації, при малих дозах відразу починається репарація (відновлення) ушкоджень, — каже Марина Набока. — Але що триваліший такий вплив, то з більшою ймовірністю виникає “помилка репарації” і внаслідок цього — захворювання. Коли радіація накопичується в організмі, підвищується чутливість до будь-яких несприятливих факторів — стресів, токсинів, перетворень ДНК, генної нестабільності. І так у всіх — людей, тварин, рослин.
Соматичні хвороби, що виникають на клітинному рівні, призводять до підвищення смертності. Серед заражених малими дозами збільшується і частота психічних розладів, таких, як шизофренія, депресія, синдром хронічної втоми.
З усіх областей України найбільше від хронічного впливу потерпають північні, де внаслідок особливостей ландшафту радіонукліди накопичуються у довкіллі.
— Рівень смертності серед населення, яке жило і живе нині на найбільш забруднених радіонуклідами територіях, у 1,5 — 2 рази перевищує загальнонаціональний, — додає Віктор Сушко. — І саме тут найбільший в Україні рівень смертності серед працездатних вікових груп — тобто тих, хто на час аварії був дитиною чи підлітком.
— Перші учасники ліквідації аварії на ЧАЕС отримали астрономічні дози опромінення — від восьми тисяч до 16 тисяч мілізівертів. Це як 80 — 160 тисяч звичних нам рентгеноскопій. Як така доза впливає на організм?
— Чимало “свідків аварії” занедужали на гостру променеву хворобу третього і четвертого ступенів й загинули в найближчі місяці внаслідок незворотного ураження кісткового мозку — пригнічення кровотворення до нуля, патологічних змін у шлунково-кишковому тракті та імунній системі, глибокого ураження інших систем організму, через що він не міг боротися з інфекційними та іншими ускладненнями, зокрема з радіаційними опіками шкіри.
Рівень смертності серед населення, яке жило і живе нині на найбільш забруднених радіонуклідами територіях, у 1,5 — 2 рази перевищує загальнонаціональний.
Люди, яким вдалося пережити променеву хворобу, потім ще роками проходили реабілітацію. У більшості з тих, хто пережив катастрофу, результати опромінення проявилися лише через багато років.
— За нормами радіаційної безпеки, межа дози, вище якої люди не можуть жити на певній території, — 0,25 Зв. Дози, нижчі від цієї, можна вважати безпечними?
М. Набока:
— Ні, навіть мікродози, якщо їх отримувати постійно, для організму не є абсолютно безпечними. Їх вплив на людину залежить і від віку (у дітей радіочутливість організму вища), і від загального стану здоров’я (що воно слабше, то менша опірність до хвороб). У випадку хронічного опромінення навіть низькі дози сприймаються організмом як сигнал напруги. Це призводить до клітинно-генетичних ушкоджень, змін в імунній системі. Для нашої землі слово Чорнобиль ще довго асоціюватиметься з болем.
ДО РЕЧІ
1 816 838 осіб — саме стільки в Україні налічується постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС станом на 1 січня 2019 року. 106 895 стали особами з інвалідністю, причина розвитку хвороб пов’язана з впливом наслідків аварії. Окрім цього, маємо 39 519 вдів чорнобильців. А першими жертвами аварії на ЧАЕС стали 50 ліквідаторів — ті, хто отримав несумісне з життям радіаційне ураження в перші дні після вибуху. Згодом у гасінні пожежі, рятувальних роботах, прибиранні, зведенні захисного укриття було задіяно, за офіційними даними, понад чверть мільйона осіб.
Читайте також про те, як на початку ХХ століття європейські вельможі розважались у Карпатах.
