Нині в судах розглядають багато справ про стягнення надміру виплачених сум субсидій — зокрема, через приховані або свідомо подані неправдиві дані про доходи та майновий стан. Однак трапляється, що люди, переконані, що нічого не приховували, і борються за справедливість.
До прикладу Кременецький районний суд Тернопільської області ухвалив рішення на користь одержувача субсидії. Управління праці та соціального захисту населення Кременецької міськради позивалося про стягнення із мешканки зайво виплаченої субсидії у розмірі 7 тисяч 275 гривень. Мовляв, заявниця подала восени документи, не вказавши кошти за зданий в оренду земельний пай. Державна фінансова інспекція у червні 2016 року виявила незадекларований дохід.
Проте субсидіантка переконувала: вона вказала у декларації всі реально отримані доходи за понад три місяці до дня звернення (з 1 липня по 9 вересня 2015 року). Так, у розділі ІІ декларації вона не вказала, що отримала дохід від здачі в оренду земельного паю (3572,89 гривні), бо виплатили їй ці гроші лише у жовтні 2015 року, а не у період, за який була подана декларація. Громадянка запевнила суддю, що не приховала даних про доходи та майновий стан, які б вплинули на встановлення права на субсидію.
Тому суд відмовив у задоволенні позову управління праці та соцзахисту. Ще один випадок. У Черкасах був конфлікт між субсидіантом і департаментом соцполітики Черкаської міськради. Із одержувача субсидії просили стягнути 6 тисяч 840 гривень надміру виплачених коштів у формі житлової субсидії. Мовляв, заявник, заповнюючи декларацію, надав неправдиву інформацію — приховав, що 12 місяців перед тим придбав майно вартістю понад 50 тисяч гривень. Таку заяву департамент зробив на підставі довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — там йшлось про те, що чоловік у цей час набув права власності на частку житлового будинку.
Проте субсидіант вказав, що до заяви та декларації долучив копії документів, які посвідчують право власності на частку житлового будинку. І просив призначити субсидії саме за адресою, де придбав житло.
Чоловік купив частку житлового будинку за 11 місяців до призначення субсидії. І якби працівники департаменту соцполітики звернули увагу на копію договору про набуття права власності і призначили субсидію на місяць пізніше, то не довелося б вимагати повернення коштів.
Отже, і в задоволенні цього позову Соснівський райсуд відмовив, адже субсидіант при зверненні надав усі потрібні документи.
КОМЕНТАР ДЛЯ "ЕКСПРЕСУ":
Чи зможуть оформити допомогу ті субсидіанти, які раніше зазначили в документах неправдиву інформацію або не повідомили про зміни у складі сім’ї, додаткові джерела доходів, утім брехню було виявлено?
— Споживачі, які не повернули надміру нарахованої чи виплаченої суми житлової субсидії за попередні періоди, не зможуть отримати житлову допомогу, — пояснює Леся Дронь, заступниця начальника міського управління соцзахисту. — Виявивши порушення правил призначення субсидії, таким споживачам скеровують повідомлення про надмірну суму отриманих коштів, яку слід повернути до бюджету. Якщо особа добровільно не повертає її, органи соцзахисту звертаються до суду. Хоча справді є випадки, коли судові рішення ухвалювають на користь субсидіантів, оскільки суддя враховував умови, в яких живе сім’я.
Зауважу: сім’ю, яка має повернути кошти до бюджету, можуть і не позбавляти субсидії, якщо виявиться, що вона все одно має право на цю житлову допомогу. Та з нарахованої суми стягуватимуть щомісяця до 20% боргу. До прикладу, сім’я мала б щомісяця отримувати 300 гривень субсидії, але 60 гривень стягуватимуть, тож одержуватиме на рахунок 240.
Читайте також секрети здоров'я чоловіка, який переніс три інфаркти, але досі ходить пішки на роботу
