У минулому номері “Експресу” ми розповідали історію, яка трапилась у Кременчуку. Там лікарі помилково констатували смерть 83-річної жінки. Бабуся отямилась, коли її вже везли в морг. Щастя, що бідолашну не поховали живою.
Але як таке могло статися?
— У медзакладі для констатації смерті використовують спеціальні пристрої. Йдеться не лише про показники кардіомонітора, який визначає частоту пульсу й тиск, — пояснює Віталій Осташко, віце-президент Української асоціації розвитку інформаційних технологій в медицині. — Головними апаратами для підтвердження біологічної смерті є енцефалограф та газовий аналізатор — вони визначають смерть мозку.
— А як констатують смерть за межами лікарні — наприклад, удома, куди викликали “швидку”, як було у згаданому випадку?
— Є декілька критеріїв, за якими можна припустити, що настала смерть. Це, зокрема, відсутність пульсу на сонній артерії, відсутність дихання, неможливість прослухати серцевий ритм за допомогою фонендоскопа, розширені зіниці, які не реагують на світло, відсутність реакції на больові подразники, відсутність рефлексів. Є й ознаки, за якими можна визначити, коли настала смерть. Наприклад, якщо минуло вже декілька годин, температура тіла буде становити 25 градусів і нижче, спостерігатиметься заклякання, проявлятимуться трупні плями, очне яблуко стане м’яким, рогівка ока — сухою, а зіниця змінить форму і стане овальною.
В описаному випадку, причин того, що смерть встановили хибно, могло бути декілька. Наприклад, під час огляду людина могла пережити клінічну смерть (зупинку серця), і лікарі не змогли прослухали пульс та дихання.
Пізніше серцева діяльність могла відновитися самостійно — таке буває. Можливо, жінка раніше випила якийсь транквілізатор чи снодійне, тому не реагувала на зовнішні подразники. Зіниці також можуть бути розширеними після вживання певних ліків.
Отже, як бачимо, ознаки припинення життєдіяльності (відсутність руху, пульсу, дихання, реакції зіниці) недостатні для констатації смерті. Якщо є хоч найменші сумніви, треба зробити ЕКГ (ці апарати мають бути у “швидких”) і переконатися у відсутності електричної активності серцевого м’яза, або відвезти пацієнта до медзакладу, де за допомогою спеціальної апаратури встановити смерть мозку.
Читайте також про те, як налаштувати свій біологічний годинник та вберегтись від джетлагів
