Другий тиждень поспіль підприємці закликають президента накласто вето на такі законопроекти: No1073 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі й послуг”, і No1053-1 — “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Нововведення обговорюємо з В’ячеславом Черкашиним, старшим аналітиком із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, Олександрою Томашевською, податковою консультанткою Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, і Сергієм Доротичем, головою ВГО “Союз захисту підприємництва”.
— Чи правда, що майже всіх підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, змусять використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)?
О. Томашевська:
— Згідно із законопроектом No1073, через шість місяців після опублікування змін до Податкового кодексу використовувати РРО будуть ФОПи (за винятком 1 групи), обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 мільйон гривень, та підприємці-єдинники 2 — 4 груп (незалежно від обсягу доходу), які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через інтернет, реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, реалізацію уживаних товарів (секонд-хенду).
Також до цього переліку потрапила ресторанна й туристична галузі, готельний бізнес, ремонт авто і продаж автозапчастин.
А вже з 1 січня 2021 року використовувати РРО будуть зобов’язані всі ФОПи-єдинники 2 — 4 груп незалежно від обраного виду діяльності та обсягу доходу.
— Які мотиви такого нововведення?
— Передусім виведення “спрощенців” із тіні. Адже основне завдання РРО — фіксувати реальні обсяги виручки. Для Європи це — нормальна практика. Скажімо, коли в ЄС ви щось купуєте в інтернет-магазині, то на мейл вам приходить фіскальний чек.
— Підприємці обурюються, що будуть змушені придбати касові апарати, виділяти кошти на їх обслуговування, а це — додаткові витрати.
— У законопроектах передбачено, що вводитиметься програмне РРО, яке має працювати як програмка у мобільному телефоні. Її код авторизуватиметься через кабінет платника податку, тобто телефон чи планшет підприємця стане касовим апаратом.
Відповідно — всі чеки пробиватимуться через програмний РРО, і підприємцям не треба буде витрачатися на касові апарати. Але якщо інтернет буде поганий, то у підприємців можуть виникнути чималі проблеми.
А найдешевший касовий апарат нині коштує шість тисяч гривень, плюс гроші на навчання поводження з РРО, впровадження, обслуговування — так, це може бути витратно...
— Які ризики вбачаєте від тотального введення касових апаратів для ФОПів?
С. Доротич:
— Найперше, збільшаться роздрібні ціни на всі товари та послуги, бо всі свої додаткові витрати “спрощенці” перекладуть на плечі покупців. Також малий бізнес опиниться в неконкурентних умовах із великим. Як наслідок — у довгостроковій перспективі багато ФОПів закриються. Державна регуляторна служба оприлюднила розрахунок прогнозованих втрат ринку від цих нововведень, вони становитимуть більше як 22 млрд гривень.
Найперше, збільшаться роздрібні ціни на всі товари та послуги, бо всі свої додаткові витрати “спрощенці” перекладуть на плечі покупців.
— Чи зростуть штрафи за невикористання “спрощенцями” РРО?
В. Черкашин:
— Так, законопроекти No1053-1 та 1073 суттєво оновили розміри штрафних санкцій та запровадили нові. Скажімо, за порушення, передбачене п. 1 ст. 17 Закону про РРО (незастосування РРО, проведення розрахункових операцій на неповну суму тощо), проголосовані штрафи у 100% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг) та 150% — за кожне наступне вчинене порушення.
Однак до 1 жовтня 2020 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуються у розмірі 10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше, та 50% — за кожне наступне порушення.
— Які ще нововведення передбачені цими законопроектами?
— З 1 жовтня 2020 року мають набути чинності норми про “кешбек”. Це можливість для кожного покупця отримати на руки фіскальний чек, зайти на сервер податкової та перевірити, чи цей чек зареєстрований, тобто чи заплачені з нього податки. Якщо чека не буде, то покупець може подати фіскалам скаргу в електронній формі. Вона буде опрацьована і, після сплати продавцем штрафу, покупцеві повернуть 100% вартості придбаного товару. Але “кешбек” можливий, якщо вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції становитиме понад 850 гривень на день.
О. Томашевська:
— Але зауважу, що отримати “кешбек” буде не так просто. Бо податкова проводитиме розслідування, 72 години обробляються дані на її сервері. Поки підприємцю надійде штраф, то мине чимало часу.
— Чому влада, намагаючись виводити бізнес із тіні, почала саме із ФОПів?
В. Черкашин:
— За нашими даними, обсяг тіньових схем в економіці України оцінюється від 550 до 1050 млрд грн, через що державний бюджет втрачає від 150 до 275 млрд грн. Але прямі втрати від схем, пов’язаних зі спрощеною системою, сягають максимум 3 — 5 млрд гривень.
Між тотальною фіскалізацією і зменшенням тіньової економіки прямого зв’язку не встановлено. Тобто бізнес шукатиме нові шляхи, як ухилитися від сплати податків, і детінізації по факту не буде.
А от, наприклад, ми знаємо, що 90% мобільних телефонів у нас — контрабандний товар, як і 60% імпортного взуття. Ось тут треба вводити тотальну фіскалізацію.
Це виправдано. Але поширювати її на всіх ФОПів, на мою думку, — ні.
Читайте також про те, як ДФС перетворила життя багатодітної родини на справжній екстрим, протягнувши попри їхній дім гірськолижний витяг.
