Лише хірургічне втручання, як повідомив у розмові з журналісткою "Експресу" Ігор Гриб, може врятувати хлопця від внутрішньої кровотечі, загроза якої дуже висока.
"У сина — синдром портальної гіпертензії. У нього уражені майже всі внутрішні органи, — розповідає Ігор Гриб. — Самопочуття погіршується: з'явився тремор, простежуються симптоми хвороби Паркінсона. Якщо його не прооперувати, то наслідки можуть бути жахливими. Та поки його не звільнять, зробити це нереально.
Операцію може провести лише спеціалізована клініка, в Росії такі є тільки у Москві, Санкт-Петербурзі".
Нагадаємо, 23 липня Верховний суд Росії визнав "законним" вирок 21-річному Павлу Грибу. Українського політв'язня засудили на 6 років колонії за нібито заклики до тероризму.
Декілька днів Павло ще перебуватиме у СІЗО-4 в Ростові-на Дону, а далі його перевезуть у колонію. А це — ще один страх для батька.
"Хвилююся про те, як його етапуватимуть, — каже чоловік. — Коли сина перевозили з одного СІЗО в інше, конвоїри забрали у нього всі ліки, побили. Те саме може бути і зараз. Один удар в живіт — і Павло може померти. У колонії теж чигає небезпека — бандити, злочинці. Йому можуть зашкодити лише за те, ким він є".
Чоловік каже, що досі не знає, у якій колонії Павло відбуватиме покарання.
"Швидше за все дізнаємося про це від місцевих правозахисників або тоді, коли сину вдасться подати бодай якусь звістку через адвокатів", — говорить він.
Сьогодні батько Павла Гриба разом із адвокатами готує документи у Європейський суд з прав людини. Втім головним завданням зараз вважає забезпечити сину проведення операції.
ДОВІДКА
Два роки тому у серпні 19-річний Павло Гриб, студент першого курсу філософського факультету Києво-Могилянської академії, поїхав у білоруське місто Гомель. Він познайомився з дівчиною з Росії у соцмережах. Спілкувалися близько півроку. У Гомелі вирішили зустрітися. Після цього зв'язок з ним перервався. А сам Павло опинився під арештом у РФ. Його звинуватили у "сприянні терористичній діяльності". Хлопець має інвалідність із дитинства. Йому потрібен постійний медичний нагляд, ліки і сувора дієта.
Читайте також розповідь директорки притулку для жертв насилля.
