Радіаційна мекка: хто й за чим їздить до Чорнобиля? Фоторепортаж

Про гігантських сомів, дрескод для туристів та вплив відомого серіалу на кількість відвідувачів ЧАЕС.

Фото Максима Сослюка
Фото Максима Сослюка
Міська рада у Прип'яті.

Щодня до Чорнобиля вирушають десятки автобусів з туристами не лише з України, але й Польщі, Білорусі, Німеччини, Франції, США і багатьох інших країн світу. За даними Державного агентства України з управління зоною відчуження за останніх 5 років кількість відвідувачів зони відчуження зросла майже удесятеро і продовжує зростати.

Я вирішив дізнатися, який вигляд має Чорнобиль сьогодні і хто туди приїжджає.

/storage/2019/09/12/image/md_Xczj_dsc-0212.jpeg

Дрескод Чорнобиля

... Усього за півтори години автобусом від столиці розташований КПП "Дитятки". Кожен, хто хоче побувати в Чорнобилі, повинен пройти ретельну перевірку документів на посту, де чергує патрульна поліція і Національна гвардія.

/storage/2019/09/12/image/md_7ckV_dsc-0190.jpeg

Правоохоронці перевіряють не лише документи, але й оглядають, у що ти вдягнений та взутий.

"Мене не пропускали, бо я у босоніжках, — скаржиться 22-річна киянка. — Запропонували купити туристичне взуття у тутешніх магазинах або ж одягнути бахіли. Я обрала другий варіант".

За правилами, взуття мандрівника має бути закритим, верхній одяг — на довгий рукав, жодних шортів. Обов'язковим є головний убір. Усе це потрібно для того, щоб радіація менше контактувала з оголеними частинами тіла.

Ціни зростають, однак туристів це не спиняє

"Побутує думка, що після виходу британського художнього серіалу про чорнобильську катастрофу, тури до ЧАЕС стали у кілька разів популярнішими. Але це не зовсім так, — розповідає наш гід Віталій Поярков. — За моїми особистими спостереженнями, після виходу серіалу кількість туристів зросла на 15-20%, але аж ніяк не в стільки разів, як часто думають люди. Але от ціни на них стрибнули вгору. Кілька років тому середня вартість одноденного туру до Чорнобиля становила приблизно 600 гривень. Сьогодні ж стартує від 1300 гривень!"

Під час мандрівки знайомлюся із кількома іноземцями. Майкл і Шон — американські архітектори зі штату Вашингтон. Приїхали в Україну спеціально, щоби відвідати Прип'ять.

"Я прочитав статтю про мертве місто, що розташоване в Україні, і захотів побачити, який вигляд вого має після того, як його покинули люди, — каже Майкл. — Я загорівся цією ідеєю й запропонував другу Шону здійснити таку незвичну подорож".

"Коли Майкл запропонував мені скласти компанію у цій подорожі, спершу я відповів, що він божевільний, — додає Шон. — Але згодом подивився документальний фільм про Чорнобильський інцидент й мені захотілося побачити все на власні очі!"

"А ми із товаришем в Україні — по роботі, але коли з'явилось більше вільного часу, відразу вирішили відвідати Чорнобиль, — розповідає француз Філіп. — Нам цікаво подивитись на те, яким було комуністичне минуле, а тут воно гарно збереглось".

Усе своє носіть із собою

Гіди роздали туристам дозиметри, після чого вони пройшли інструктаж: "Нічого не чіпати й тим паче не брати з собою. Пити воду тільки з власних пляшок. Курити лише попередивши гіда, щоб він потім забрав недопалок. Тварин не торкатись".

Часто мандрівники не прислухаються до порад і залишають після себе сміття: використані серветки, недопалки, порожні пляшки від пива та енергетиків. Через те, що непотріб лежав на радіоактивній землі, він опромінився, і просто викинути його на звичайне звалище не можна. Тому сміття після туристів збирають волонтери з дозволу і під наглядом СБУ. Як нам пояснюють — задля безпеки. Опісля це сміття транспортують до звалища радіоактивних відходів, яке теж розташоване в зоні.

Радіолокаційна станція "Дуга"

...Прямуючи зоною, автобус повертає у ледь помітний поворот. Розбитою дорогою із бетонних плит рухаємось густим лісом, у якому на землі лежить багато повалених вітром дерев. Тут їх ніхто не чіпає. Через 15 хвилин доїжджаємо до об'єкту "Чорнобиль-2".

Це — таємне військове містечко Радянського Союзу, яке на карті було позначене, як недобудований піонерський табір. Тут жило близько 1000 людей: військові, їхні сім'ї і обслуговуючий персонал станції.

"Для того, щоби написати листа до Чорнобиля-2, потрібно було в адресі вказати місто Прип'ять і вулицю Корольова. Що цікаво, такої вулиці насправді в Чорнобилі немає... — каже Віталій Поярков. — Усе це потрібно було для засекречення радіолокаційної станції "Дуга". Її створили для виявлення запусків міжконтинентальних ракет ворожими для СРСР державами".

Розміри самої "Дуги" вражають: майже 1 кілометр завдовжки, 150 метрів заввишки — ця споруда стала цінним туристичним об'єктом та спогадом про радянську участь в холодній війні.

/storage/2019/09/12/image/md_zdwK_dsc-0279.jpeg

До речі, радіаційний фон території Чорнобиля-2 не перевищував позначки 0.18 мкЗв/год (при нормі 0.30мкЗв/год).

Їдальня ЧАЕС і соми-мутанти

ЧАЕС сьогодні — в режимі виходу з експлуатації, на ній працюють спеціалісти, які стежать за роботою станції.

Йду в їдальню, аби поглянути на меню тамтешніх працівників.

При вході — арка радіаційного контролю.

/storage/2019/09/13/image/md_AydU_dsc-0301.jpeg

Вона потрібна для того, щоби пересвідчитись в допустимій дозі опромінення людини, яка входить до приміщення. Ти стаєш лицем до щитка арки, кладеш руки на спеціальні сканери і очікуєш, поки прилад виміряє рівень твого опромінення. Якщо все гаразд, то перекладина відкриється, і можна йти далі. Якщо ні, то пообідати тобі не вдасться:)

/storage/2019/09/13/image/md_AQHm_dsc-0305.jpeg

Меню їдальні ЧАЕС загалом нічим не відрізняється від інших їдалень.. На перше — червоний борщ, на друге — варена картопля з котлетою, салат з капусти, моркви і огірків. А на десерт — сік або компот і пряник. Цікаво те, що такий обід для туристів коштує 265 гривень!

До речі, коли я хотів поспілкуватися з місцевими працівниками, до мене одразу ж прибіг правоохоронець, який патрулює територію, і відігнав від них. Навіть після того, як я показав посвідчення журналіста. Бояться, мабуть, що працівники видадуть якусь таємницю, загалом про такі розмови потрібно домовлятись заздалегідь.

Ще одне, що дивує багатьох на території АЕС, — це чимала кількість велетенської риби у тамтешній водоймі. Фахівці кажуть: хтось думає, що розмір сомів пов'язаний із впливом радіації, але насправді причина у прекрасному раціоні (адже їх щедро годують туристи) і тому, що їх тут ніхто не ловить.

Місце чорнобильської трагедії

Наближаюсь до четвертого атомного енергоблоку, який 26 квітня 1986 року вибухнув через погану побудову реактора та непоінформованість персоналу. Рівень радіації поступово зростає, про що попереджають звуки дозиметрів. Мій прилад видає близько 1.3 мкЗв/год, що перевищує допустиму норму, але не є надто небезпечним для здоров'я.

В 2016 році над четвертим енергоблоком встановили нове укриття поверх старого, після чого рівень радіаційного фону тут знизився майже вдесятеро. Транспортували його за допомогою спеціальної колії, яка перевозила 25 000-тонну арку впродовж двох днів. Споруда стала найбільшою наземною пересувною металоконструкцією в світі. У квітні цього року нове укриття вступило в експлуатацію, після чого воно має прослужити щонайменше 100 років.

Неподалік енергоблоку встановлено стелу пам’яті загиблим працівникам ЧАЕС.

/storage/2019/09/13/image/md_yzet_dsc-0312.jpeg

До речі, хибно називати укриття "саркофагом". Така назва у жодних документах не фігурує.

Мертве місто Прип'ять

Проїжджаючи розбитою дорогою до міста, вздовж узбіччя бачу таблички з символами радіаційної небезпеки. Виходжу і наближаюся до однієї із них. Дозиметр починає зашкалювати: на екрані висвітлюється 11.8 мкЗв/год, що у майже 40 разів перевищує допустиму норму.

Серце б'ється швидше, але кажуть, що аби дійсно серйозно опромінитися, потрібно простояти на цьому місці кілька десятків годин. Тож, мамо, тату, спокійно!

Наближаючись до самої Прип'яті, помічаю, що кількість рослинності збільшується, і поміж неї починають проглядатися руїни міста. При в'їзді туди — ще один пункт пропуску.

Місцеві краєвиди нагадують локації з постапокаліптичних фільмів і відеоігор (воно й не дивно, адже багато з них були змальовані саме з Прип'яті). Будинки потрощені вандалами і вкриті густою рослинністю. Не обійшлося у Прип'яті і без мародерства. У перші роки після трагедії, злочинці вдиралися до покинутих квартир і виносили дорогі меблі, електроніку, антикваріат та інші речі. Потім мародери взялися за ванни, масивні двері, оснащення під'їздів. А коли й цього не стало, почали різати все на металобрухт, починаючи з цінних металів в електропроводці і закінчуючи арматурою у бетонних плитах.

/storage/2019/09/13/image/md_TuIf_dsc-0356.jpeg

Помічаю тут і радянську символіку: декомунізація сюди не дійшла. Однак плакати з написом червоною фарбою "Партия бессмертия нашего дела!" не викликають жодних емоцій, окрім радості, що там, де я живу, таких гасел уже не зустрінеш.

На центральній площі міста височіють гігантський палац культури "Енергетик", ресторан, готель "Полісся" і перший та єдиний на той час на весь СРСР супермаркет. Шкода, що пропрацював він недовго, оскільки через кілька місяців після його відкриття трапилась трагедія.

/storage/2019/09/13/image/md_snMP_dsc-0394.jpeg

...Дорогою назад мене ніяк не покидає відчуття того, що чогось не вистачає, наче щось забув у Прип'яті. Сидячи і перевіряючи, чи все на місці, починаю розуміти, що насправді там залишилась частина мене. Після відвідування "зони" починаєш розуміти те, про що досі ніколи не думав. Зона відчуження — це не просто цікаве туристичне місце, а й нагадування для усіх майбутніх поколінь про те, що халатність може знищити людство.

Пропонуємо також вашій увазі репортаж про пошуки сепаратизму на Закарпатті.

Думка
Марія ДМИТРІЄВА, гендерна експертка:

Під час опитування, яке проводили в дев'яти країнах світу серед жінок, що займаються проституцією, 89% заявили, що хотіли би припинити це, але не можуть цього зробити.

16.10
Здоров'я
Для здоров’я спини Іларій Січовий щоранку робить цю вправу — з’єднує кисті рук за спиною.

"Коли я вийшов на пенсію, зрозумів: щоб почуватись краще, треба більше рухатись", - каже чоловік.

16.10
Cтиль життя
Фото Антона Влащенка

Що цікаво, як на свій розмір ці тварини живуть дуже довго – 10-15 років.

15.10
Думка
Інна КУЧЕР, журналіст

15 жовтня - Міжнародний день сільських жінок. Про те, чому я його не святкую.

15.10
Здоров'я

Ревнощі неабияк впливають на організм людини. Вона при цьому може відчувати і фізичний біль - голови та серця, може стрибати тиск.

15.10
Актуальне

Тваринам по сім років. Усі троє народилися у тих самих клітках, в яких перебувають.

15.10
Cпорт

Як відреагували на позицію спортсменки у Федерації боксу України?

14.10
Актуальне

Розповідаємо про економ-варіанти, які до снаги сконструювати кожному.

14.10
Актуальне

"Вони повинні мати згоду особи на те, що будуть використовувати її персональні дані", - каже фахівець.

14.10
Актуальне
Фото depositphotos.com

Селяни кажуть: купуєш насіння за 2 тисячі гривень, а прибуток з урожаю - 100 тисяч!

14.10
Актуальне
Фото unsplash.com

Повчальна судова історія про те, як боржник вдавав, що не отримав ніяких коштів від позичальника, а також поради юриста щодо оформлення позик.

13.10
Актуальне
Фото Олени Ковальської

Ями, тріщини, вибоїни - з цим ми знайомі добре. А якщо такі халепи виникають на щойно відремонтованій трасі, то ми зазвичай кажемо: о, точно гроші вкрали, тому й вона погана. Втім, все може бути значно банальніше.

13.10
Актуальне
Фото Ірини Конторських

Виявляється, придбати справді якісний бджолопродукт на ринку - не так і просто!

12.10
Актуальне
“Цій аптечці, мабуть, років 12”, — зізнається водій.

Я провела експеримент - перевірила, чи є у водіїв легкового транспорту аптечки і що власне у них міститься.

12.10
Думка
Петро Яценко, письменник

"Я пам'ятаю пісні від своєї української родини, - сказала вона. - Українські народні пісні. Ввечері наша компанія збереться за пивом, і ми будемо їх співати з тобою".

11.10
Cпорт

Кікбоксерка повернулася зі змагань у Празі із золотою медаллю та... синцем під оком.

11.10
Актуальне
Фото Богданни Мартиник

Про тонкощі очищення й контролю якості палива, чому на підприємстві не можна користуватися мобільними і російський міф про те, як Україна краде газ у РФ.

10.10
Актуальне

Акція “Чарівні гривеньки” – з дуже високими шансами на перемогу, розповідають у редакції.

10.10
Cпорт
Фото УНІАН

Український боксер зустрінеться із суперником, який у своїй кар'єрі програв лише три бої.

10.10
Пригоди

А для дестабілізації обстановки в місті та залякування населення планував скоїти терористичний акт. Подробиці судової справи.

10.10
Актуальне

Кадрова комісія, яка буде проводити атестацію, має право витребувати інформацію від НАБУ, ДБР, НАЗК.

10.10
Історія

"Важко знайти групу капіталістів, які інвестують таку значну кількість коштів, заздалегідь знаючи, що вони будуть втрачені".

09.10
Пригоди

Що планував так званий прем'єр-міністр "Республіки Підкарпатська Русь"? Подробиці справи.

09.10
Здоров'я
Правда про вітаміни в пігулках. Лише наукові факти

Якби такі таблетки були зроблені з природних речовин, то одна пігулка мала б розмір м'ячика для настільного тенісу.

08.10
показати більше