У цьому тексті ми не захищаємо людей, які мають борги і не сплачують їх. Лише стаємо на бік закону та гуманності й нагадуємо, що тероризувати боржників ніхто не має права. Як-от, наприклад, двоє мешканців Одеси, котрі самовільно виселяли з домівок сім’ї з боргами перед третіми особами. Вони вибивали двері осель, лупцювали мешканців та виносили їх із помешкань.
Одному з цих чоловіків суд вже обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
— У законодавстві України не існує терміну “колектор”,— стверджує адвокат Іван Черкашин. — Це юридично неврегульоване поняття, що межує на рівні напіврекету, напіввимагачів, телефонних хуліганів.
Здебільшого колекторські фірми не є зареєстрованими, їхні працівники використовують погрози і залякування, на що, звісно ж, не мають права. Якщо колектори приходять за адресою боржника з певними вимогами, то до приїзду поліції утікають, а фірма “відхрещується” від них, мовляв, це не наша людина приїжджала.
— Чи мають право банки чи фінансові організації передавати таким фірмам інформацію про заборгованості клієнтів?
— Ні. Згідно зі статтею 32 Конституції України, не можна збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, — стверджує адвокат Олег Мицик. — Конституційний Суд України зараховує до такої інформації про фізичну особу, зокрема, відомості про її майновий стан й інші персональні дані. Отже, інформація, яку клієнт надає банку, є конфіденційною.
Згідно зі статтею 60 Закону України “Про банки й банківську діяльність”, дані, що стосуються діяльності й фінансового становища клієнта банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене (допускають лише у виняткових випадках, наприклад, під час проведення слідчих дій).
— Як діяти людині, якщо її тероризують колектори?
І. Черкашин:
— Якщо йдеться про часті телефонні дзвінки, то подавайте заяву в поліцію, позов до суду. Якщо колектори прийшли до вас додому, викликайте поліцію. Відібрати у вас помешкання без рішення суду ніхто не має права.
У випадку наявності заборгованості за іпотечним (!) кредитом, коли помешкання є під заставою, банк має право переоформити на себе власність. Колекторські фірми викуповують в іпотекотримача власність і переоформлюють у нотаріуса на себе помешкання за іпотечним застереженням. Тоді приходять із документом про власність до боржника і вимагають виселитися. Однак без рішення суду не мають на це права.
О. Мицик:
— Однак і рішення суду треба перевірити. Бо траплялись випадки, коли особи, що мали борги перед “ПриватБанком”, отримували підроблені рішення суду, якими передбачалося стягнення боргу, виселення, конфіскація майна. У цих “документах” не було зазначено особу судді. Також були випадки, коли видавали нібито документ за рішення суду про арешт всього майна боржника, про встановлення обмежень у праві виїзду за межі України...
Майте на увазі: Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за порушення недоторканності житла (стаття 162), примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань (стаття 355) або за самоправство (стаття 356).
Читайте також про те, як після повірки лічильника пенсіонер виявив, що винен за газ майже 67 тисяч гривень.
