Два роки тому в Калуському ліцеї No10, що на Івано-Франківщині, запровадили профільне навчання з тих предметів, які випускники складатимуть для вступу до вишів.
“Ми дали дітям можливість вибирати предмети для поглибленого вивчення і навчатися у динамічних групах, не прив’язуючись до класу”, — каже директорка ліцею Тетяна Федорів.
Система працює так: наприкінці дев’ятого класу школярі отримують бланки з переліком предметів, які вивчатимуть далі. Серед тих, з яких складатимуть ЗНО, слід обрати два для поглибленого вивчення. Всі інші вивчають на рівні стандарту.
Далі педагоги, враховуючи індивідуальний навчальний план кожного учня, формують динамічні групи й складають розклад уроків для них. До слова, їх має бути не більше як 33 на тиждень.
Щоби залишалося більше часу на профільні предмети, деякі інші об’єднують в один інтегрований курс. Так викладають в ліцеї історію України та світу, українську та зарубіжну літератури.
“Ми вкладаємося у державні стандарти, ніяких додаткових освітніх послуг не запроваджуємо. Все це в межах урочного часу можливо робити в кожній школі України”, — запевняє директорка ліцею.
Цього року десятикласникам навчального закладу поставили умову — відмовитися від допомоги репетиторів.
Найважче, за словами педагогів, було вмовити на це батьків. Але врешті всі погодились на таку пропозицію.
“Наші вчителі узгоджують шкільне навчання з вимогами ЗНО. Крім того, в 11 класі програмою передбачене повторення, під час якого фактично й відбувається підготовка до ЗНО. І це навіть краще, ніж репетиторство, бо наші вчителі викладають профільні програми, а репетитор готує на рівні стандарту”, — переконує Тетяна Федорів.
“У нас п’ять годин на тиждень вивчення хімії. Тому нема потреби в додаткових заняттях”, — каже одинадцятикласниця Віка Хухра. Вона поглиблено вивчає біологію та хімію, бо готується вступати на медика. Під час навчання Віка захопилася екологічною темою. Проектує установку, яка могла би переробляти розсоли закинутого Домбровського кар’єру, що загрожує забрудненням навколишнього середовища, та добувати дешеву сіль.
Програмою навчання у ліцеї передбачені обов’язкові для кожного учня наукові проекти з профільного предмета. Так школярі вчаться застосовувати знання на практиці. Скажімо, один із однокласників Віки займається знешкодженням поліетиленових відходів, начиняючи їх вуглецем.
“Ми проводили експеримент: розтоплювали пластикове сміття, насичене крохмалем і деревним борошном, тоді закопували у вазони із землею. Уже через три місяці починався розклад відходів, а через рік від них майже нічого не залишалося”, — каже вчителька хімії Орися Груба.
Також учні досліджували негативний вплив фарб для натільних малюнків на людський організм, способи боротьби із шкідником — рудим іспанським слизняком.
“Десятикласники так захопилися цими роботами, що самі попросили продовжити їм теми для позакласних досліджень”, — зауважує заступниця директорки Наталія Журлова.
До речі, для педагогів, які працюють у ліцеї, запроваджене два роки тому нововведення теж має переваги. Адже кожен профіль збільшує кількість годин для вчителя, а що більше навантаження, то вища зарплата.
Читайте також про те, коли вчитель справді може поставити учневі найнижчий бал.
