...Село Синевирська Поляна, що на Закарпатті. Біля нашої хатинки розійшлася з берегів після дощу річечка Теребля. Дзвінко співають пташки, на горі навпроти випасаються коні та кози. Та враз усю цю ідилію порушує могутній гуркіт двигунів.
Біля нашого двору проїздить колона з 11 квадроциклів. За годину ще одна. А потім ще, і ще, і ще. І так аж до самісінького вечора... Наступного дня ситуація повторюється: спраглі до пригод туристи женуть машини на полонини, в урочища, у ліси, часто для цього переїжджаючи річки, в яких нині нереститься риба. А щоб оминути перешкоди, заїжджають на поля, де люди вже висадили городину. Там, де не можуть проїхати, допомагають собі електропилами та сокирами — перепилюють повалені дерева.
— А холєра б вас вхопила! — вигукує пані Марія, в якої ми зупинилися відпочити. — Мені після їхніх перегонів на полі можна бульбу без оранки садити, так мені ріллю роз’їздили! Ну як то можна на людський город заїхати? Варвари!
— Нам торік траву на полі потовкли так, що ми не мали чим худобу й птицю годувати, — каже продавчиня у місцевому магазині. — То цьогоріч чоловік каже, що буде з “воздушкою” їх там перестрівати. Та, мабуть, найгірше те, що квадроцикли та джипи фактично вбивають природу Карпат.
“Парк “Синевир” — територія заповідника, й тут не можна їздити на такій техніці, — розповідає “Експресу” Василь Шишига, головний природознавець Національного природного парку “Синевир”. — Від екстремалів нині потерпають не лише приватні городи. Під їхніми колесами гинуть рідкісні рослини. Через них значно зменшується популяція тварин. Тепер у лісах триває сезон тиші: олені, косулі отелюються. А водії всюдиходів ревом своїх двигунів переганяють тварин з місця на місце, лякають їх. Крім того, вони часто заїжджають у річки. А там нині нереститься риба, ікра якої перемелюється під колесами”.
За словами Василя Шишиги, водії всюдиходів часто поводяться зухвало. “Вони не реагують на зауваження наших інспекторів. Є випадки, коли ці джипери сідають п’яними за кермо і мають при собі зброю, погрожують нашим працівникам. Покарання грішми їх теж не лякає. Та й штрафи за такі порушення — мізерні: 365 гривень за 100 метрів проїзду по території Національного парку”, — каже головний природознавець.
Самі ж екстремали кажуть, що покататися тут їх запрошують власники місцевих садиб. “Нам господар, у якого ми орендуємо житло, пообіцяв, що тут можна буде покататися. Тому ми приїхали зі своїми квадроциклами”, — каже Роман Стець, один із водіїв-екстремалів, який прибув із друзями з Київщини.
Зустріли ми тут і людей, які приїхали з Чехії. “У нас так не можна — їздити де хочеш, — кажуть. — А в Україні нас возили всюди: на полонину, в ліс... А коли ми застрягли в річці, то інший джип заїхав у воду, аби нас витягнути. Було дуже екстремально!” Та коли ми розповідаємо їм про сезон тиші та нерест у воді, вони лише знизують плечима: “Ми не знали. Нас запросили”.
Тим часом місцеві активісти, мешканці та працівники парку посилюють захист лісу. Власників садиб, які в своїх оголошеннях обіцяють джипінг та поїздки на квадроциклах, кажуть, викликатимуть на розмови з керівництвом Національного парку. А місцеві мешканці вже готуються зводити на своїх полях високі загорожі.
“Волонтери нам заявили, що будуть на дорогах, де не можна їхати технікою, розкладати цвяхи та шипи, щоб пробивати колеса, — каже Василь Шишига. — Ми ж у всіх лісових урочищах дерев’яні шлагбауми замінюємо залізними. Також збільшуємо кількість інспекторів. І вимагатимемо на державному рівні посилювати захист Карпат!”
Радимо також прочитати про розкішну віллу, де одружився Олександр Аваков.
