Якщо ви схитрували, коли оформлювали субсидію, то будьте готові повернути нечесно отримані гроші державі. Кабмін визначив Порядок здійснення верифікації та моніторингу соціальних виплат, які здійснюються за рахунок державних коштів. Зокрема — субсидій.
Перевірка субсидіантів відбуватиметься поетапно. Зокрема, на етапі нарахувань у територіальних підрозділах Мінсоцполітики та на етапі верифікації через дані реєстрів Державної фіскальної служби (облік доходів громадян), Державної міграційної служби (облік міграції фізосіб), Мін’юсту (облік майна), банків (облік безготівкових операцій з оплати коштовних покупок).
Усю інформацію збиратимуть і оброблятимуть у Міністерстві фінансів.
Протягом минулого року за результатами верифікації державних виплат Мінфін надав понад 7,5 млн рекомендацій щодо перевірки близько 2,6 млн отримувачів соціальної допомоги. Виявилося, що неправомірно призначили державні виплати на загальну суму понад 50 млн гривень.
— Верифікація — це комплекс заходів зі збору та перевірки достовірності інформації, яка впливає на визначення права на отримання субсидії та її розмір, — каже газеті "Експрес" Леся Дронь, заступниця начальника управління соціального захисту міськради. — Тобто це перевірка того, чи справді людина, котрій призначили субсидію, має на неї право.
— Хто її проводить?
— Інформацію про субсидіантів ми подаємо до Міністерства соціальної політики, а воно відправляє її у Мінфін. У другого міністерства, безперечно, достатньо засобів та можливостей, щоб перевірити субсидіантів, адже воно має доступ до різних баз та реєстрів.
Якщо є розбіжність між інформацією, яку надало управління соцзахисту, і тим, що виявив Мінфін за результатами верифікації, ми знову перевіряємо особові справи субсидіантів. Перелік того, кого потрібно ще раз перевірити, надає нам Мінфін.
— Це суто документальна перевірка чи соцпрацівники обстежують домогосподарства субсидіантів?
— Верифікація, яку проводить Мінфін, — це документальна перевірка, опрацювання різних баз даних. Тож про обстеження матеріально-побутових умов субсидіантів не йдеться.
— Наведіть, будь ласка, приклад, як це відбувається на практиці.
Л. Дронь:
— Скажімо, якщо в людини є транспортний засіб, який ще не має 5 років, то вона не може отримувати субсидію. За інформацією, якою ми оперуємо при призначенні допомоги, ми не завжди можемо відстежити, є в особи транспортний засіб чи ні. А вона могла його в декларації не вказати, тобто приховала інформацію. Мінфін, маючи доступ до бази ДАІ транспортних засобів, виявив, що авто в людини є.
— I що далі?
— Ми подаємо запит у ДАІ. Інспекція або підтверджує інформацію, або спростовує. Якщо за результатами верифікації з’ясовується, що людина не мала права на субсидію, але користувалася нею, то вона мусить повернути кошти до держбюджету. У 2018 році лише по Львову в 454 справах була подана недостовірна інформація. У результаті держава переплатила субсидій на 3 мільйони 42 гривні.
— Яка ще інформація зазвичай виявляється під час верифікації?
— Часто люди не декларують купівлю дороговартісних товарів на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Громадяни всіляко хитрують, щоб не втратити субсидію. Наприклад, купують будинок у декілька платіжних доручень, щоб це не вважалося разовою покупкою.
Нагадаю, житлова субсидія не призначається, якщо будь-хто зі складу домогосподарства або член сім’ї особи зі складу домогосподарства протягом 12 місяців перед призначенням житлової субсидії здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру, транспортний засіб, будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку на суму, що перевищує 50 тисяч гривень.
Буває, що особа знялася з реєстрації в одному місці, не повідомила про це управління соцзахисту, а зареєструвалася в іншому районі й там звернулася по субсидію. Тобто фактично отримувала подвійні виплати.
— Чи має можливість Мінфін перевірити банківські операції отримувачів субсидій?
— Якщо це безготівкові банківські операції з оплати покупок, то так.
— До речі, Мінфін розробив законопроект “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”, який лежить у парламенті, — додає Тарас Галайда, експерт “Публічного аудиту”. — Там передбачена можливість перевірки і банківських рахунків субсидіантів.
Перевірка достовірності поданої інформації для отримання державної допомоги — це нормальна практика, яка є в усьому світі, щоб виявити шахраїв.
Читайте також про те, чи мають право прикордонники інших країн вимагати в українців показати особисту переписку
