...Земля тут дуже родюча. Розлогі поля — з важкими чорноземами, які називають м’ясистими. “Можна гілочку сухої верби в нашу землю увіткнути, і вона все одно зацвіте”, — жартує місцевий війт Іван Пронич.
У Тишківцях, що на Прикарпатті, понад півстоліття працювала велика овочева бригада, вирощувала моркву тоннами. Коли колгоспу не стало і землю розпаювали, селяни продовжили вже відому справу.
53-річна Тетяна Піщак — агрономка за фахом та одна з найкращих городниць у Тишківцях. “Ранню моркву в нас висівають на початку квітня, збирають у липні — на початку серпня, — розповідає господиня. — Пізню сіють на початку червня, а збирають від вересня до листопада. До речі, пізню вирощувати вигідніше, бо вона добре зберігається, і її можна продавати взимку значно дорожче, аніж ранню влітку чи восени”.
Моркву селяни сіють лише там, де у попередні роки росли картопля, квасоля, капуста, цибуля, огірки, помідори, озима пшениця чи боби. І в жодному разі — після кукурудзи, соняшнику, петрушки, пастернаку, буряку, селери чи тої ж моркви. Сівозміна на одній грядці триває 3 — 4 роки.
“Насіння моркви — дрібне і сходить погано, тому його треба вкидати в борозенки завглибшки не більше як 2 см, — ділиться агрономка. — Земля має бути добре розпушена. Для цього її спочатку восени орють, навесні 2 — 3 рази культивують, вирівнюють, коткують”.
У Тишківцях висівають насіння ручними сіялками зі спеціальними загортачами та маленькими коліщатками, що легко зверху придавлюють грунт. Відстань між рядками — 40 — 45 сантиметрів.
Сходить морква через 12 — 14 днів. Коли овоч має 2 — 3 листочки, рядки просапують та прополюють так, щоби морквини росли на відстані 5 — 7 сантиметрів.
“Чим підживлюєте?” — цікавлюся. “Нічим! — усміхається пані Піщак. — Хіба восени землю підживлюю гноєм. Також моркву майже не поливаю, бо висіваю стійкі до холоду й спеки сорти. Але якщо літо занадто посушливе, доводиться “напувати” землю, аби коренеплоди не потріскали”.
Зберігають моркву в підвалах при температурі +2 — 3 градуси за Цельсієм. Дехто одразу пакує овочі в сітки.
“Добра морква, — каже пані Тетяна, — завдовжки 20 — 25 сантиметрів, товщиною 4 — 5 см. Вона має смачну серцевину, не тверда й не занадто м’яка”.
Розпитую, скільки можна заробити на вирощуванні цього овочу. “Давайте порахуємо, — каже господиня. — Аби посіяти моркву на 10 сотих землі, треба вкласти щонайменше 800 гривень: 200 коштує оранка, 300 — культивація та розпушування грунту, ще 300 — насіння. Просапування, прополювання, поливання та викопування не враховую, бо це роблю сама.
Згодом ще 600 — 1250 гривень витрачаємо на 300 — 500 штук 8 — 10 кілограмових сіток. Одна сітка коштує 2 — 2,5 гривні. Отож, сукупний вклад — 1400 — 2050 гривень. Із 10 сотих можна зібрати 3 — 5 тонн моркви. Торік перекупники платили за кілограм 7 — 8 гривень. Тож люди заробляли по 21 — 40 тисяч гривень”. Пані Тетяна додає, що деякі господарі самі торгують вирощеним на ринку. Нині вартість одного кілограма моркви — 15 — 18 гривень.
Цьогоріч жителі Тишківців сподіваються, що морква й надалі буде в ціні, адже вже засіяли свої наділи.
Радимо прочитати текст про новації під час реєстрації землі.
