Ви, звичайно, не раз мали у своєму гаманці брудні, порвані чи помальовані гривні. А чи знаєте ви, що такі банкноти непридатні для використання? Їх потрібно вилучати з обігу та знищувати Лише за 5 місяців цього року було утилізовано 23 мільярди українських гривень. Це офіційні дані Нацбанку України. Я вирішила подивитися, як саме знищують гроші. Тому відправилася у Центральне сховище Національного банку України.
Для початку поясню, які гроші вважаються зношеними. Це банкноти, які мають потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення та втрату папером жорсткості, забруднення, плями та написи, відбитки штампів, надриви або надрізи, отвори та проколи, відірвані краї або кути, а також склеєні. А тепер — вперед у сховище, де, власне, такі купюри й знищують.
СУВОРА ОХОРОНА
...Потрапити у головне сховище країни може не кожен. Ще б пак — це режимний об’єкт! Я пояснила у запиті голові Нацбанку, що й чому хочу побачити, яку техніку з собою матиму. І отримала дозвіл.
Усі потужності сховища розміщені на околиці Києва, на вулиці Пухівській, за високим парканом із колючим дротом. Майже через кожні 4 — 5 метрів — високі ліхтарі.
“Фото будівлі ззовні робити заборонено”, — такими словами зустрічає мене начальник охорони.
“А тепер давайте знайомитися”, — на суворому обличчі Олега Миколайовича, який опікується безпекою головного “сейфа” країни, з’являється усмішка.
Прямуємо на КПП. Тут у мене ще раз перевіряють документи й нарешті видають перепустку — ключ до найпотаємніших дверей.
На території, де розташоване Центральне сховище, працюють також Банкнотна фабрика та Монетний двір, Державна скарбниця України. Саме до сховища ми і прямуємо.
Тут працює 498 камер технологічного відеоконтролю. Загальна площа будівлі — понад 30 тисяч квадратних метрів.
І... ще один прискіпливий огляд охорони та металошукача! Претензій до мене нема.
Тож у супроводі працівників Нацбанку я прямую довгими коридорами шестиповерхового приміщення, де працюють з банкнотами та монетами.
ЦЕ — ПРИДАТНА ГОТІВКА
“На кожному поверсі цього приміщення розташовані сховища, — пояснює Віталій Брик, директор Центрального сховища України. — У них зберігаються стратегічні запаси готівки держави, резервні фонди Національного банку України та готівка, яка надійшла від банків.
Крім того, є приміщення, де працюють автоматизовані системи перераховування і сортування готівки, які оснащені модулями знищення зношених банкнот — загалом їх 9. Власне, одну з таких систем ми вам зараз і покажемо”.
Ця машина обробляє 33 банктоти за 1 секунду.
Я уявляю собі величне приміщення, в якому сидять сотні людей, а на довжелезних столах лежать у мішках гори готівки, яку й мають порахувати та перевірити. Але все насправді виглядає зовсім інакше.
Такий вигляд машина (див. попереднє фото) має зсередини.
Заходимо у невеличку кімнату. На системі працює лише чотири касири і адміністратор! Усі купюри потрапляють на перерахування у сховище не в мішках, а в пластикових касетах, які опломбовані двома одноразовими індикаторними пломбами (тому вкрасти звідси гроші, кажуть, нереально). Касети, по 20 штук, розміщені у так званих вуликах. За зміну касири мають опрацювати 40 касет. До речі, кожна важить 13 — 14 кілограмів. У касеті — 10 пачок банкнот. Сьогодні за допомогою автоматизованої системи BPS-M7 перераховують банкноти номіналом 200 гривень.
Як пояснює мені директор, у кожній пачці — 200 тисяч гривень. Тож виходить, що за зміну чотири касири мають перевірити 80 мільйонів грн! Усе це робиться під пильним оком відеокамер, яких лише в цьому приміщенні приблизно 25.
На кожній перевіреній пачці обов’язково вказують номер бригади, яка працювала з грішми. Жодних крадіжок, кажуть, бути не може.
Усю придатну до використання готівку машина знову формує у пачки, а далі в “пічці”, тобто в пакувальній машині, щільно огортає поліетиленом.
Адміністатор звертає увагу касира, що одна пачка, пройшовши через “пічку”, має брак термозбіжної плівки. Касир проводить перепакування. Після цього всі запаковані гроші вкладаються у касети, які пломбують і відправляють у сховише.
ЯК УТИЛІЗУЮТЬ БАНКНОТИ
Сортувальна машина обробляє 33 банкноти за 30 мілісекунд. Хоп — декілька купюр полетіли окремо від інших у кишеню повернення.
“Це сумнівні банкноти”, — каже директор. Їх вручну перевіряє касир на спеціальному детекторі.
Система відсіяла кілька банкнот, на яких не побачила окремих елементів захисту. Кожну сумнівну купюру тепер перевіряє касир на детекторі.
А ще одну купюру машина миттєво відсортовує як зношену й відправляє у блок знищення. І ось у шредері (пристрої для подрібнення паперу) банкнота менш ніж за 30 мілісекунд повздовжнім та поперечним розрізами перетворюється на клаптики розміром 1,5 на 16 міліметрів. “Саме так і знищують банкноти. Відновити порізану банкноту неможливо”, — каже директор.
Залишки гривні на дуже великій швидкості пролітають у вакуумі через герметичний трубопровід у брикетувальник, який працює на нижньому поверсі.
До речі, самостійно дістати купюру з цього шредера — неможливо. Аби відкрити його зону безпеки, потрібно два ключі, які є у працівників різних підрозділів.
“Будь-які маніпуляції у зоні шредера неможливі завдяки вбудованим пристроям безпеки. Також є датчики, які фіксують факт розгерметизації трубопроводу. Як тільки таке станеться, спрацює сигналізація, і система зупиниться. Тому ніхто самовільно не може вилучити банкноту до її знищення”, — пояснює директор.
КУДИ Ж ПОДІЛИСЯ ГРОШІ?
Йдемо на поверх нижче — сюди полетіли порізані купюри. В кімнаті працює брикетувальник. Зі стелі до нього ведуть трубопроводи. Власне, по них і летять порізані гроші від автоматизованих систем перерахування готівки.
Через цей вакуум порізані гроші потрапляють у брикетувальник.
Порізана готівка потрапляє у великий бункер-накопичувач, у якому перемішується та попередньо ущільнюється.
Далі порізані гроші потрапляють під прес і стискаються. Тоді формуються у брикети і автоматично через дві направляючі подаються на вулицю — у звичайні сміттєві контейнери!
За цим віконечком – подрібнені банкноти.
До речі, один брикет важить 370 грамів, у ньому приблизно 370 банкнот. Якщо це двохсотки, то в брикеті 74 тисячі порізаних гривень. Якщо 500-ки — 185 тисяч гривень.
Саме такі три брикети по 74 тисячі гривень я отримала в подарунок. Чесно, хотілося плакати — стільки грошей, а знищені!
В такому брикеті – 370 спресованих купюр.
Біля вуличних контейнерів, у які летять брикети порізаних грошей, також розміщені відеокамери.
“А кожен сміттєвоз, який заїжджає або ж виїздить зі сховища, перевіряє охорона. Також ми маємо дані водіїв. Їх перевіряє спеціальна служба, тільки після цього вони можуть потрапити на об’єкт”, — каже начальник служби охорони.
Сміттєвози везуть порізані українські гривні на сміттєзвалище промислових відходів. А Банкнотний двір тим часом готує для обігу нові гроші.
Скільки витрачають на друк? Це комерційна таємниця. Але в Нацбанку дуже просять громадян дбайливіше ставитися до національної валюти.
Що ж, друзі! Бережіть гроші! Дбайливе ставлення до купюр подовжує їхній термін перебування в обігу та економить кошти держави на виготовлення, обіг та знищення.
Читайте також про те, як вибрати стиглий кавун і чому нітрати — не найбільша проблема ранніх баштанних
