“Якщо живеш у цій країні, то люби її. А ні — тікай звідси”. Життя та принципи шістдесятниці Галини Севрук

У 1968 році мисткиня підписала лист-протест до СРСР проти репресій інтелігенції. Відтоді її роботи 20 років не хотіли бачити в жодному виставковому залі.

Фото Діани Квасневської
Фото Діани Квасневської

Галина Севрук народилася у Самарканді (Узбекистан) в родині українців. Зростала в Україні, у 1960-ті була учасницею Клубу творчої молоді. Дружила з художницею Аллою Горською, поетами Іваном Світличним, Василем Стусом, допомагала у поширенні забороненої літератури. Творила вітражі, мозаїки, панно за мотивами українського фольклору та історії, творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки... Однак на українську мову перейшла лише в 40 років — тоді відчула, що без цього не зможе називатись українською художницею.

У 1968 році мисткиня підписала лист-протест до керівництва СРСР проти репресій інтелігенції. Цей підпис коштував багато — Галину Севрук виключили зі Спілки художників, а її роботи 20 років не хотіли бачити в жодному виставковому залі.

Сьогодні ж її графіка та живопис представлені у Музеї шістдесятництва.

“МАМА ВСЕ ЖИТТЯ СПІЛКУВАЛАСЬ РОСІЙСЬКОЮ”

...Заходжу до Галини Сильвестрівни, аби супроводити її до церкви. Її двокімнатна квартира — у багатоповерхівці навпроти Міністерства оборони України. “Два місяці тому впала важко, ще ніколи так не падала”, — зітхає жінка. Вона — у квітчастій довгій сукні, волосся закручене в пучок. Складає до маленької чорної сумочки гаманець, окуляри, мобільний телефон.

Бере дрібні гроші на милостиню. “Маєте можливість допомагати іншим? Яка у вас пенсія?” — запитую. “2500 гривень. Мені отак вистачає”, — Галина Сильвестрівна піднімає руку вище голови.

/storage/2019/08/12/image/md_L7gc_p1380693.jpeg

Сьогодні графіку та живопис мисткині можна побачити у Музеї шістдесятництва.

“У 80 років я пішла на пенсію, перестала ліпити, бо не було де, — розповідає. — Працювала в керамічній майстерні в Національному заповіднику “Софія Київська”, та її вже немає...”

Йдемо. Жінка спирається на паличку, часто перепочиває. У бесіді дорогою до церкви згадує дитинство.

“У 1930 році, коли мені був рік, ми переїхали до Харкова, батька туди перевели на роботу, — згадує Галина Сильвестрівна. — Там нас і війна застала. Ми помирали з голоду. З мамою збирали картоплю, що залишилась на полі.

Мама багато розповідала про мого прадіда Івана — архітектора, що побудував близько 30 церков у Києві. Його брат Василь відвідав 29 країн світу, залишив спогади. У нас у сім’ї було дві реліквії — ці спогади та велика Біблія, подарована моєму діду.

Він був юристом у знаменитій справі Бейліса (сфабриковане звинувачення єврея у вбивстві християнського хлопчика. — Авт.). Біблія була у футлярі з червоного дерева. Ми з сестрою любили її роздивлятись. Та, на жаль, під час голоду в Харкові мама проміняла книгу на дві паляниці”.

Витираючи вологі від сліз очі, жінка продовжує розповідь: “Тікаючи від німців, наша сім’я розділилась — я з батьком у Шишаки Полтавської області, а мати з сестрою подалась у Чернігівську область.

Я хотіла до мами. Батько мене не пускав. “Буду запирати в хаті”, — казав. І я втекла шукати маму. У 12 років босонога пройшла 50 кілометрів. Знепритомніла біля Полтави...”

Дівчинці пощастило: люди допомогли їй дістатися до Харкова, до тітки, а звідти — і до матері. Згодом до них приїхав батько та забрав у Шишаки. Та село у 1944 році спалили німці. Родина оселилася у Чорнухах Полтавської області.

“Моя старша сестра гарно малювала, у мене здібностей було менше, втім я все одно робила це із задоволенням. І рвалася до Києва. Відчувала, що реалізую там потенціал”, — каже пані Галина. У столиці Севруки житла не мали. 12 років мешкали у монастирських келіях. Аж у 1959-му переселилися до теперішньої квартири.

“У 1960-х роках відбулось моє становлення, осмислення мого життя та країни, в якій живу, — згадує Галина Сильвестрівна. — Мама все життя спілкувалась російською. Та я зрозуміла, що художник не може не знати мови, історії, культури рідної країни. Разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Зубченко почала вчити українську. Нам Леоніда Світлична (дружина письменника Івана Світличного) давала писати диктанти”.

“КОЖНА ЛЮДИНА — І ЗЛА, І ДОБРА”

...До церкви йдемо аж півтори години. Дорогою кілька разів зупиняємось — художниці важко. Галина Сильвестрівна із 23 років хворіє на суглобовий ревматизм. “Зараз мені ніби струм пронизує усі пальці, кричу уві сні. Добре, що сама живу, ніхто не чує”, — зітхає.

Із чоловіком пані Галина розлучилася після п’яти років спільного життя. Син Андрій — хімік, доктор наук, працював в Інституті фізичної хімії, нині на пенсії. Одна онучка працює економісткою в Києві, інша — мистецтвознавиця, живе у Франції, пише докторську про шістдесятників.

...Заходимо до Свято-Покровського храму. Тут людно, співають “Отче наш”.

“До церкви треба йти пішки, а не їхати. Це ж як проща. Ми мусимо докласти зусиль, — каже пані Галина. — Віра в мене була завжди. Та лише у 55 прийняла хрещення. Перед тим почала ходити до церкви. Кожна людина — і зла, і добра. Сама обирає, якою їй більше бути...”

Свято-Покровська церква належить до ПЦУ. На престольне свято сюди приїздив на службу патріарх Філарет.

Згадуючи про нього, художниця хитає головою: “О, тепер томос йому не потрібен. Хоча мене це не здивувало. Адже моя Льоля (Леоніда Світлична. — Авт.) його терпіти не могла. Її мама жила по сусідству з Філаретом. Казала, що він такий сибарит. І от проявилися його самолюбство, пиха та гординя”.

Коли повертаємося з храму, сонце вже припікає. Біля під’їзду зустрічаємо сусідку Галини Сильвестрівни. “Добрий дєнь! С празднікам!” — каже та.

Цікавлюся, як художниця ставиться до нового закону України — “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

“Добре, — каже пані Галина. — Нехай привчаються російськомовні. Мама не приймала мій перехід на українську. Казала: “Ти нас усіх погубиш”.

Я із сестрою часто сварилася через мову, бо вона була чисто “радянською”. Онуки також російською спілкуються в побуті, хоч знають українську. Мабуть, це перехідний період. Та гірко, що він існує”.

“ХОТІЛИ ВІДІЙТИ ВІД МОСКАЛІВ”

...Заходимо в квартиру. Пані Галина ставить воду на каву. На кухонній шафці висить список із продуктами, які можна та не можна їсти.

Показує на лічильник електроенергії в коридорі: ще один раритет. “Якось у 60-х Женя, знайомий, приїхав до мене в гості. Не вірив, що у квартирі можливе прослуховування. Як побачив на лічильнику “жучок”, добряче здивувався. А коли нас не було вдома, то кагебісти ходили у квартирі та шукали все, що їм потрібно”, — згадує Галина Сильвестрівна.

Вітальня художниці сповнена спогадами: керамічні фігурки, засушені троянди й пензлики у вазах, фотографії Івана Світличного та В’ячеслава Чорновола. На столі під склом — знімки дітей та карта України.

/storage/2019/08/12/image/md_7XyW_p1380735-2.jpeg

У вітальні Галини Сильвестрівни — близько 50 творів мистецтва.

“У 60-х роках мало хто розумів, якою має бути незалежна держава. Але ми хотіли відійти від москалів. Скільки вони нам пакостей зробили! І роблять, і робитимуть, поки не знищать себе або нас”, — зітхає пані Галина.

Згадує, як одного дня йшла на роботу в майстерню, а кагебісти зупинили її посеред вулиці та повезли до себе.

“Мене посадили навпроти чоловіка, він ставив питання про віднайдені в мене літери у пляшці. Її мені дав Іван Світличний, — каже жінка. — Сказав, щоби зберегла. Там були свинцеві букви для друку самвидаву, які В’ячеслав Чорновіл передав зі Львова... Цілий день допитували, але я не розповіла.

/storage/2019/08/12/image/md_a7lU_p1380675.jpeg

“Синій птах” — улюблена картина художниці, яку вона створила 1966 року.

Вигадала, що мій співробітник із майстерні на Андріївському узвозі показав вхід у підвали, де раніше були друкарські верстати. Я буцімто там шукала камінці для мозаїки, так і шрифт знайшла. Після цього мені з колегою зробили очну ставку, я її витримала мовчки. Кагебістів задовольнила моя відповідь. За інших обставин могли сім років таборів дати... Але Бог мені допомагав. Я дуже щаслива в житті”.

На столі у кімнаті помічаю “Лебеді материнства” Василя Симоненка. “Я й досі читаю Симоненка, Стуса”, — каже художниця, вловивши мій погляд, і радить мені прочитати “Феномен України” Олексія Братка-Кутинського — книжку про нашу давню історію, яку слід знати.

/storage/2019/08/12/image/md_yHUb_p1380797.jpeg

На робочому столі мисткині — багато книг. Серед улюблених авторів — Василь Симоненко, Василь Стус.

“Якщо живеш у цій країні, то люби її. А ні — то тікай звідси, — озвучує своє кредо Галина Сильвестрівна. — Сумління є частиною божественної сили, що закладена в людині. Його можна розвивати. І це здатне витягнути Україну з ями”.

Нагадаємо, газета “Експрес” розпочала спецпроект “Шістдесятники. Люди-промені”. Перший текст із серії розповідав про те, як сьогодні живе Валерій Шевчук — класик української літератури, автор 170 книжок.

Люди, яким ми присвятили цей проект, — ті, чиї характер, воля, жертва дали Україні шанс не розчинитися у радянському болоті. Як живеться їм сьогодні? Чи віддячили ми їм належно? Про що вони мріють? Читайте у текстах спецпроекту “Експресу”.

Дивіться також відео про те, як українець Возняк допомагав Джобсу створювати Apple.

Люди і проблеми
Фото wikipedia.org

Позбутися цього шкідника, який лише віднедавна з'явився на території України, вкрай важко. Але не неможливо!

11.07
Люди і проблеми
Фото facebook.com/Viknianskiy

На фотографіях з одеських пляжів видно, що вода позеленіла. Така ситуація - майже на всій території Чорноморського узбережжя України. Що сталося з водою в морі?

11.07
Подробиці
Фото з офіційного сайту УЕФА

Визначилися опоненти й Олександра Зінченка та Руслана Малиновського у Лізі Чемпіонів.

11.07
Подробиці
Фото зі сторінки Антона Геращенка у Facebook

Поліція встановлює інших осіб, причетних до зухвалого злочину як навідники і пособники.

11.07
Подробиці
Ще один крок до відкриття ринку газу для населення. Нафтогаз обрано постачальником останньої надії

Які функції виконуватиме ПОН та за якою ціною продаватиме блакитне паливо для побутових споживачів.

11.07
Подробиці
На Закарпатті затримали сепаратистів: агітували за оскарження повоєнного договору, який переділив Угорщину

Тим часом Будапешт називає 2020 рік "Роком національної єдності", а Тріанонську угоду - "диктатом миру".

11.07
Люди і проблеми
Фото зі сторінки Укргідрометцентру у facebook

Раніше температурні рекорди могли не оновлюватись десятиліттями, кажуть синоптики. Утім тепер усе змінилось.

11.07
Подробиці
Фото unsplash.com

Хто прагнув такої зміни та чому проти неї виступили церковні і політичні діячі?

10.07
Подробиці
Фото ілюстративне зі сторінки ООС у Facebook

А українська розвідка повідомляє про активізацію з боку окупантів диверсантів і снайперів.

10.07
Подробиці
Дефіцитні бебі-бокси. Українські батьки 4 місяці не отримують пакунків малюка

Уряд обіцяє виплатити їм грошову компенсацію. Коли і скільки?

10.07
Подробиці
Фото УНІАН

Будинок №29, де тривалий час мешкав третій президент Віктор Ющенко, відновили за держкошт.

10.07
Подробиці
Фото pixabay.com

Як повідомляють науковці, глобальне потепління у нас розвивається швидше, ніж загалом у світі.

10.07
Подробиці
Полуниця зігнила у полі. Без українських заробітчан Естонія не змогла зібрати врожай ягід

Естонські фермери масово банкрутують і звинувачують в усьому владу.

10.07
Люди і проблеми

Рішення суду стосується водія, який перегородив фурою в'їзд у селище, куди везли евакуйованих із Китаю українців.

10.07
Подробиці
Фото зі сторінки Юрія Бутусова у Facebook

Хто тисне на одного зі слідчих у справі Порошенка, чи планує він звільнятися з Бюро і як на цю ситуацію реагує громадськість.

09.07
Подробиці
Міфи про 5G. Вчені дослідили ймовірність негативного впливу на здоров'я бездротової технології п'ятого покоління

Науковці провели спеціальне дослідження, використовуючи рибок даніо. Що вони виявили?

09.07
Подробиці
Колаж Експресу

Як зірки ставляться до годування в громадських місцях і завчасного припинення цього процесу?

09.07
Подробиці
Москва втрачає мільярди доларів. Експорт російської нафти у липні скоротиться до мінімуму за 18 останні років

Є прогнози, що наприкінці літа Росія буде змушена закривати окремі свердловини.

09.07
Подробиці
Фото зі сторінки в ОПУ у Facebook

"Чому уряд робить неправильний прогноз, а відповідає за це Нацбанк?", - фінансовий аналітик.

09.07
Подробиці
Фото wikipedia.org

Північний магнітний полюс зсувається зі швидкістю 55 кілометрів за рік.

09.07
Подробиці
Фото pixabay.com

Найбільше люди хворіють на Львівщині, Закарпатті та в місті Києві.

09.07
Подробиці
Фото з офіційного сайту УАФ

Кияни удванадцяте в історії виграли Кубок і скоротили відставання від "Шахтаря" до мінімуму.

09.07
Пригоди

За обома фактами крадіжки поліція розпочала кримінальне провадження. Зловмисниць, які обманули два літні подружжя, шукають.

09.07
Подробиці
Фото зі сторінки Тараса Креміня у Facebook

У вересні 2019 року його вже рекомендували на цю посаду, але тоді Уряд призначив Уповноваженою Тетяну Монахову.

08.07
показати більше