Напередодні інтронізації Митрополит Київський і всієї України Епіфаній розповідав, що на цій події він дуже хотів би бачити свою бабусю, та вона, на жаль, померла багато років тому. Газета "Експрес" дізналася, якою була ця жінка. На сторінках нового номера їй присвячено статтю. Публікуємо скорочено.
Марія Дмитрівна Равлюк — родом зі села Черешенька, що у Вижницькому районі на Буковині. "Марія — з багатодітної сім'ї. Серед дітей була найстаршою, — розповідає 70-річна Галина Сидоренко, подруга та сусідка. — Батько рано помер, тому довелося їй з раннього дитинства важко працювати в полі, допомагати матері.
А красуня яка — струнка, з блакитними очима і каштановим волоссям! Рано вийшла заміж. Чоловік — зі Старої Жадови. Тож до нас у село дівчина пішла за невістку.
Багато поралася по господарству — так, що аж руки пекли. Крім того, працювала в колгоспі. Мала по гектару буряків, льону.
З чоловіком дбали про велике господарство: тримали по дві корови, свиноматки, кролів, гусей, качок. Чоловік допомагав Марії в усьому, був добрим. Помер від раку... Вона ж прожила 77 років. Спочила десять років тому. Сергій (Митрополит Епіфаній. — Авт.) дуже сумував за бабусею. У них були надзвичайно теплі стосунки".
Коли Сергійкові виповнилося п'ять років, його мама вдруге вийшла заміж і переїхала в румунське село. А син захотів жити з бабусею, яку дуже любив, і в селі, де говорили українською. Донька навідувалася до Марії та сина, допомагала чим могла.
"Бабуся навчила онука на городі працювати, біля худоби поратися. Завдяки їй Сергій вміє все!" — каже сусідка. – А ще вона завжди хотіла, щоб Епіфаній став священнослужителем, але дуже боялася, щоб не пішов у монахи, — каже подруга Марії Дмитрівни. — Мріяла, що після навчання одружиться, а вона діждеться правнуків. Коли ж Епіфаній прийняв чернечий постриг, Марії вже не було на цьому світі".
Більше про бабусю митрополита Епіфанія читайте в друкованому форматі газети "Експрес".
