Мешканка Харкова на початку 2015 року звернулася до райуправління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Але їй відмовили, аргументуючи тим, що позивачка не надала документів, які підтверджують необхідний стаж.
До нього бракувало дев’яти місяців і 15 днів — через те, що у трудовій книжці жінки начебто були грубі неточності у назві підприємства.
Понад чотири роки, з лютого 2015-го, жінка відвойовувала своє право на пенсію. І зрештою у жовтні 2019-го Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили усі вимоги позивачки. Касаційний адміністративний суд поставив крапку у цій справі, тож Пенсійний фонд тепер зобов’язаний призначити та виплатити громадянці пенсію з дня, коли вона, за законом, мала почати її отримувати.
— Харків’янка, про справу якої йдеться, у 1990-х роках працювала на Крайній Півночі РФ, у містечку Надим, була кухаркою на місцевому підприємстві. Цей фрагмент трудового стажу визнали спірним тому, що, згідно з записом у трудовій книжці, українку прийняли на роботу у ТоВ “Стройпуть”, а звільнили — з Надимської філії ТоВ “Стройпуть”, — розповів "Експресу" юрист Артем Кірюшин. — За цю розбіжність і вхопилися чиновники. Хоча у справі вистачало даних про те, що йдеться про одну і ту ж організацію. Причому довідки на вимогу чиновників з-за кордону замовляла сама претендентка на пенсію.
— Хіба трудова книжка — це єдиний документ, який дає підставу для нарахування пенсії?
— У тому й річ, що ні. Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак може бути не лише вона. І хиби записів у трудовій не можуть бути єдиною підставою для відмови нарахування відповідного стажу, що і вказано в постанові Верховного Суду, який розглядав справу харків’янки. За законом, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Коли нема цієї книжки чи порушена коректність записів у ній, стаж підтверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. І, що важливо, закон передбачає, щоб ці документи Пенсійний фонд здобував самостійно.
На практиці ж чиновники відверто ігнорують надані громадянином докази. Як у ситуації з цією жінкою.
— Що порадите іншим людям, яким Пенсійний фонд несправедливо відмовив у пенсії?
— Передусім треба звернутися до його районного відділення з заявою про ознайомлення з матеріалами своєї пенсійної справи, — каже Людмила Клочко, адвокатка, правозахисниця. — Якщо чиновники кажуть, що недостатньо стажу, нема якоїсь довідки, то особа може піти в прийомні години до Пенсійного фонду за місцем прожиття, отримати матеріали пенсійної справи, ознайомитися з ними, скопіювати їх, самостійно оцінити — чи є там та підстава, на яку посилався інспектор, відмовляючи у пенсії. Далі — оскаржувати дії чиновників у вищому органі Пенсійного фонду.
А якщо це не допомогло, то залишається подавати заяву до суду.
— Пенсійний фонд може відмовити або обмежити доступ людини до пенсійних матеріалів?
— Ні. Відповідно до законодавства, громадянин може робити копії матеріалів, вимагати письмового роз’яснення розрахунків, які містяться в його пенсійній справі. Це обов’язково потрібно робити. Адже, зрештою, якщо доведеться йти до адвоката, в бюро правової допомоги, то там знадобляться копії усіх матеріалів пенсійної справи. І необхідно простежити, щоб у резолюції вказали підставу відмови.
Надалі, маючи ці документи, можна оскаржити дії чи бездіяльність чиновників Пенсійного фонду в суді.
— Чи має право людина, яка чотири роки воювала за свою законну пенсію, вимагати моральну компенсацію?
А. Кірюшин:
— Так. Є така форма захисту прав: відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна протиправними діями або бездіяльністю органу чи посадової особи.
Читайте також про те, як на Прикарпатті селяни врятували від загибелі та приручили козулю
