Понад 340 тисяч осіб взяли участь у тестуванні з української мови та літератури. Воно найбільш масове, адже сертифікат з української потрібен для вступу в усі виші країни. Як перевіряли знання абітурієнтів? Це дізнавалася кореспондентка газети “Експрес”.
...До пунктів тестування, які розміщуються у різних закладах освіти — від шкіл до коледжів, учасники сходяться за декілька годин до початку. Частина абітурієнтів прийшла з групою підтримки — батьками. “Не забудь залишити телефон, бо виженуть”, — наголошує мама одинадцятикласника.
У пункті тестування, куди завітала я, ЗНО складатимуть 180 осіб. Як згодом дізнаюся, у цьому пункті тести не прийшло писати 20 абітурієнтів, загалом по Україні — майже 10 тисяч. 58 учасників ЗНО не змогли потрапити до пунктів тестування через запізнення, а 131 — через те, що не мали одного з обов’язкових документів.
Не минає й години, як у закладі лунає дзвінок — розпочалися перевірки металодетекторами. Працівник поліції охорони заходить і в нашу аудиторію. По черзі кожен учасник стає біля свого столу, його “сканують” на вміст пристроїв у кишенях. Усе чисто — в аудиторії та загалом у пункті.
А тепер — детальніше розглянемо завдання. У першому завданні учасникам ЗНО пропонують визначити, в якому зі слів наголос падає не на перший склад: причіп, косий, жалюзі, випадок. І хоча ми звикли до іншої вимови, правильним варіантом є “жалюзі”. Це слово походить із французької мови, де завжди наголошений останній склад.
А ось у цьому питанні перевіряється знання абітурієнтів на вміння узгоджувати прикметники з іменниками. “Рожеве фламінго”, “прудке кенгуру” та “учена ступінь” — неправильні варіанти, “високий насип” — правильний.
“Через постійне плазування у тіні ви позбавляєте себе можливості знайти сонце”.
До цього речення просять підібрати синонім, — каже випускниця Орися Гнатко. — Загалом, завдання не було важким, проте дивним здавалося формулювання речення.
Складним мені здалося 14-те питання — про те, які слова слід писати разом. Вагалася, проте правильно відповіла, що разом треба написати “суперобкладинка”, “західноєвропейський”, “мікросхема”. Я вже встигла звірити відповіді — немає жодної помилки! Проте, зізнаюся, деякі я дивовижним чином вгадала”.
“Рожеве фламінго”, “прудке кенгуру” та “учена ступінь” — неправильні варіанти, “високий насип” — правильний.
Традиційним на ЗНО з української мови та літератури є текст на певну тему й запитання до нього. Цьогоріч у тексті йшлося про звернення на “гарячу лінію” та реакцію на них. А в одному із завдань учасникам запропонували прочитати уривок із Вікіпедії про значення слів “троль” і “тролінг”, а згодом визначити, як саме суть згаданого в тексті поняття відрізняється від загальновживаного в інтернеті.
“Ці питання дещо заплутали, — ділиться враженнями випускник Дмитро Лопушанський. — Для мене ця частина виявилася найважчою, адже підготуватись до такого неможливо. Після ЗНО я спілкувався з друзями, ми обговорювали відповіді й не знали, у кого правильні, аж допоки їх не оприлюднили”.
Далі — частина запитань з української літератури. Тут треба добре пам’ятати авторів, героїв, сюжети творів, цитати з них. “Дух, наука, думка, воля — не уступить пітьмі поля. Не дасть спутатись тепер”, — переконаний ліричний герой. З чийого твору? Якщо не читати поезію, то можна і не знати, що це писав Іван Франко.
Загалом, у цій частині було чимало запитань, що стосувалися поетичних творів. А найскладнішим для учасників виявилось 38-ме — фото-завдання. На знімку — мурал із цитатою з твору Тараса Шевченка “У своїй хаті своя правда, і сила, і воля”. А серед варіантів відповіді немає назв віршів — лише інші цитати!
“Недостатньо було знати, що це — рядки з твору “І мертвим, і живим...”, — каже випускниця Марта Кулинич. — Відповісти також треба було цитатою з тієї ж поеми: “Роз- куйтеся, братайтеся, у чужому краю не шукайте, не питайте, того, що немає”. Складним для мене було запитання про те, джерелом для якого твору став козацький літопис Самовидця. Вагалася поміж двома — “Гайдамаками” Шевченка та “Чорною радою” Куліша, обрала останню, і це правильна відповідь. Легкою ж видалася тема твору — як уберегтися від зневіри на шляху до мрії. На пробному ЗНО тема була про онлайн-спілкування, а до неї навряд чи легко навести приклади з художніх творів, що є вимогою для високого бала за написаний твір”.
“Були учасники, які виходили дуже швидко, через півгодини після початку тестів, здавши порожні бланки, — каже Лариса Середяк, директорка регіонального Центру оцінювання якості освіти. — Декільком довелося викликати швидку допомогу — через стрес почалися кольки та спазми. Одному учасникові постійно міряли тиск, бо зашкалював до 170 — 200!”
Офіційні результати ЗНО з української мови та літератури будуть розміщені на інформаційних сторінках абітурієнтів до 14 червня.
Радимо прочитати також текст про те, чому українці одружуються дедалі пізніше
