1. Брехати — погано. Не кажіть дитині “школа — це щоденне свято”, адже це неправда. Краще розповідайте предметно, що таке клас, хто такий вчитель, що таке урок, які можуть бути труднощі, а які позитиви у навчанні. Тоді у вашої дитини буде менше розчарувань. Водночас не кажіть їй щось на кшталт “які відчуття перед школою — боїшся, хвилюєшся?” Останні два слова налаштовують дитину так, наче там справді є чого боятися і через що хвилюватися.
2. Камінець із Говерли. Мій син у перші тижні навчання телефонував нам з чоловіком на кожній перерві зі словами: “Коли ви мене уже заберете?”. Йому було важко звикнути до нового середовища. І ось що ми придумали: з кожної мандрівки наша сім’я привозить додому маленькі камінчики, які ми розмальовуємо і складаємо у велику прозору вазу. Ми дістали камінчик, який привезли з походу, коли наш син підкорив Говеру. Поклали його в шкільний наплічник. “Щоразу, коли виникатимуть труднощі, бери в руки цей камінець і згадуй, як легко ти тоді піднявся на гору. Мама і тато були поряд, але ти зробив це сам. Ми завжди поряд, навіть тоді, коли ти нас не бачиш. Але у школі ти можеш навчатися без нас!” І це спрацювало — наш син успішно призвичаївся до школи.
3. Наплічник збирайте звечора! Книжки, зошити, олівці — усе-усе складайте в наплічник ввечері. Вранці це зекономить вам чимало часу і нервів. Також привчайте дитину вибирати одяг до школи і одягатися самостійно. Утім, аби уникнути непорозумінь (у кожного в шафі є улюблена стара футболка з дірками), посортуйте одяг на шкільний і домашній.
4. Тайм-менеджери — це батьки. Уроки в мого сина починалися о 8.30. І перші два тижні ми постійно спізнювалися. Як же я нервувалася! І скажу чесно: щоранку дратувалася, що син так довго прокидається. Але потім зрозуміла: вчасно доставити дитину в школу — це наше з чоловіком завдання. Тому ми стали вкладатися на годину раніше і вчитися прокидатися раніше. А ще у нас з’явилося правило +17 хвилин — ми завжди додаємо саме 17 хвилин до часу, який плануємо витратити на добирання до школи (на випадок заторів, наприклад).
5. А який ти сьогодні супергерой? Розробіть свій ритуал прощання перед уроками. Ми з сином придумали систему прощання за допомогою кількох стискань долонь. Після цього я його обіймаю і кажу: який ти сьогодні супергерой? А він придумує, ким буде. Це зажди підносить йому настрій.
6. Обіцянки дітям — найсвятіше. Якось я на п’ять хвилин спізнилася, коли забирала сина зі школи. Знаєте, що я побачила у вікні його класу? Свого хлопця з очима, повними сліз. “Я думав, ти вже не прийдеш”, — сухо сказав він, коли вийшов до мене. Так, я пояснила, що почалася гроза і таксі приїхало пізніше, що в місті затори... Та якби я навіть сказала, що мене викрали прибульці, — дитині байдуже. Якщо ви щось пообіцяли, не порушуйте цих обіцянок! Чому? Бо так ви підриваєте довіру дитини до себе.
7. П’ятниця — день морозива! “Сьогодні уже вівторок! Ще зовсім трішки, і буде п’ятниця”, — казав мій син, закреслюючи дні в календарі, який ми намалювали разом. А в п’ятницю, після уроків, ми йшли на морозиво або гарячий шоколад (залежно від пори року). Це була його винагорода за тиждень навчання. Син розповідав мені, чого навчився за ці дні і з ким потоваришував. І кожного понеділка він знав — кілька днів, і буде похід з мамою на солоденьке. Це його неабияк мотивувало.
8. “Люблю тебе!” — кажіть це дитині, коли вона не хоче вставати до школи. Кажіть це, коли дитина вередує в машині. Кажіть, коли відпускаєте дитячу руку перед порогом школи і коли зустрічаєтеся після уроків. Тоді ваша дитина почуватиметься щасливішою.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.