Голову офісу президента України Андрія Богдана, уродженця Львова, навіть противники називають фаховим юристом. Аби відповідати такому визначенню, пан Богдан, даруйте за тавтологію, мав би відповідати за свої слова. І, як правник, навести бодай один приклад з історії України, коли російську мову заборонили не лише у його рідному місті, а й на всій території України. Зокрема, в окупованих нині росіянами Донецьку та Луганську.
Хто ще, можливо, не в курсі — у свіжому інтерв'ю Андрій Богдан, перший радник президента Володимира Зеленського, припустив: "Ми можемо Донецькій і Луганській області дозволити розмовляти російською мовою, якщо у нас почнеться мир у країні". І згодом додав: "Я б дозволив Донецьку і Луганську державну — українська, регіональна — російська, і за умови, що після цього вони — територія України". На питання, а якщо такого самого "дозволу" захочуть Харків та Одеса, відповідь пана Богдана була: "Давайте тоді всіх змусимо говорити українською? Тоді зупинимося на тому, що Україна — це в нас буде Тернопільська, Львівська та Івано-Франківська області".
Якщо відкинути перші негативні емоції, що, погодьтеся, складно, слід згадати: мовне питання для команди, яка прийшла до влади, є наріжним каменем. Та на відміну від соратників Януковича і групи Медведчука, які не приховують орієнтації на Кремль, для пана Богдана захист російської мови мотивований не ідеологією. Для його команди російська — передусім мова бізнесу, який вони ведуть більше двадцяти років.
Нагадаю — йдеться про кіно і телебачення. Ухвалені в Україні протягом чотирьох останніх років закони вимагають створення україномовного продукту, який є неїстівним для російського ринку. Тому Андрій Богдан — ще один з "нових", хто пропонує винести питання російської мови на референдум. Адже юрист, який, за його словами, працював із 80% нинішнього політикуму з усіх таборів, чудово знає, як узаконити потрібні результати.
Цікаво, що наразі керівник офісу президента взагалі не вважає Донецьк та Луганськ українськими територіями. Й вважатиме їх такими після дозволу там російської як регіональної. Хоча російською на Донбасі, як і в будь-якому регіоні України, говорили й досі говорять вільно. Це пан Богдан мав нагоду перевірити і на собі. Якою мовою він спілкувався з Ігорем Коломойським, працюючи в його офісі? А якою — з Андрієм Портновим? А якою — з іншими представниками 80% нинішнього політикуму, співпрацею з якими він хвалиться? Чи маєте сумнів, якою мовою спілкуються Андрій Богдан і Володимир Зеленський? Я — жодних.
Так само зрозуміло, для кого і для чого викидаються в інформаційний простір мовні питання. Неофіти, за яких готова голосувати велика кількість українців, не хочуть втрачати їхні голоси. Бо розуміють: спекуляції на мовному грунті працюють в Україні найкраще.
Чи маєте сумнів, якою мовою спілкуються Андрій Богдан і Володимир Зеленський? Я — жодних.
Досі гуляє теза, що російська агресія почалася після того, як 23 лютого 2014 року Олександр Турчинов спробував скасувати "мовний закон Колісниченка-Ківалова". Так, це справді було перше рішення виконувача обов'язків президента. Так, юридично воно бездоганне, бо сам закон у 2012 році приймався з порушеннями, чого тодішня влада й не приховувала. Проте так само правда, що ініціативу пана Турчинова було заблоковано і злощасний закон формально діяв аж донедавна — до ухвалення нового Закону про мову. Але і він жодної мови в нашій країні не забороняє.
Й наостанок. Донецьк і Луганськ — територія України незалежно від того, якою мовою там говорили, говорять і говоритимуть. Частина — окупована Росією. Тож заява Андрія Богдана з приводу того, що лише після дозволу там російської як регіональної ці території будуть українськими, породжені незнанням географії. Це в кращому разі.