Під час виконання операції в Чорному морі спецпризначенець підрозділу ГУР Міноборони "Артан" на прізвисько "Конан" опинився за бортом катера. І ось тепер він розповів, як йому вдалося вижити.
14 годин у воді під носом у ворога
У серпні 2023 року в акваторії Чорного моря російський літак Су-27 атакував український човен із українськими бійцями. Під час атаки човен маневрував, і в результаті такого маневру один зі спецпризначенців випав за борт, а його побратими змушені були відійти на човні. Втім, опинившись у безпечному місці, українські бійці почали планувати, як урятувати побратима. Зрештою "Конана" врятували. Він провів у воді 14 годин.
"Я важу 120 кілограмів без екіпірування, з екіпіруванням було би десь ще плюс 30, - розповів легендарний боєць "Українській правді". - Але за 20 хвилин до того, як я мав випасти, мені чомусь стало неспокійно. І я стягнув усе: каску, бронежилет, РПС, відклав зброю. На мені був водолазний термокостюм, і я вдягнув рятувальний жилет. Якось на серце лягло, що треба це зробити. І через 20 хвилин я — у воді. До берега в той момент було близько 130 кілометрів".
"Конан" говорить, що його побратими одразу за ним повернулися, але ворожий літак почав їх обстрілювати, тож він подав їм знак, щоб його лишили та відходили. "Я прекрасно розумів, що екіпаж човна, а це 13 людей, дорогоцінніший, ніж я один. А з жилетом я міг деякий час протриматися на воді. Пізніше я дізнався, що наш човен таки пошкодили. І, зокрема, тому було вирішено відступити: човен пробито, а це загрожує життю хлопців", — розповів спецпризначенець.
Як орієнтир "Конан" обрав одну з "вишок Бойка", яка горіла, — до неї було десь 20 км. "Хвиль не було, а от течія була дуже сильною. Вона постійно зносила мене то назад, то вліво, то вправо. Виходить, весь цей час я плив проти течії. Я не зупинявся ні на хвилину, тому що в цьому разі вона відносила б мене далі й далі від мого орієнтира. Мені приходилося постійно бути в русі. Я плив", — розповідає боєць.
Він зізнається, що кілька разів в голові промайнула думка здатися, оскільки плавання не було його сильною стороною. "Збираєшся із силами — і ще один ривок. Бо жити дуже хочеться, розумієте? Думки були різні, чесно. Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися? Але здоровий глузд говорив, що треба плисти далі. Я все ж таки сподівався, що мої хлопці мене шукають, і знав, що мій командир Віктор Вікторович зробить усе для того, щоб мене витягнути. І я не помилявся, це справді людина з великої букви", — говорить "Конан".
Спецпризначенцю ГУР допомогли вижити чайки
За 5-6 годин він доплив до "вишки Бойка", але впритул до неї наблизитися не зміг через високу температуру від горіння на ній — боявся, що поплавиться жилет. "Течія стала ще сильнішою, і мене почало відносити назад. Так було декілька разів. Мене відносило десь на метрів 400, і я знов плив до вишки. Здається: що там — 400 метрів?! Але коли ти вже проплавав більш ніж десять годин і відчуваєш, що сили тебе покидають… Коли мене відкинуло вчетверте, я вибився із сил. Було дуже сильне зневоднення, тому що я дуже багато напився солоної води. Постійна спека. Дуже хотілося спати. І я розвернувся на спину та заснув", — згадує захисник.
Поки він спав, його знову віднесло від вишки, а рятувальний жилет почав здуватися від тривалого перебування на сонці. "У певний момент відчув щось таке на нозі, з пазурами. Обертаюся, а на мені чайка сидить, і ще кілька наді мною кружляють. До речі, з "Байрактару", який підняли на мої пошуки, теж побачили тепловий слід від птахів. Так і передавали, що є об'єкт, який пливе в напрямок Одеси, і "катає на собі" сімох чайок. І в якийсь момент я помітив корабель", — розповідає "Конан".
Спочатку він припустив, що то може бути вороже судно, але коли воно стало наближатися, і російський літак відкрив по ньому вогонь, зрозумів, що то свої, і почав плисти в тому напрямку.
"Я плив, плив і побачив хвилі води, що наближалися. Я подумав, що це ворог. Що це російський десант до мене пливе. Це була маленький човен. І коли я побачив на човні прапор України, моїй радості не було меж. Це хлопці, мої хлопці, мої побратими, які через "Байрактар" натрапили на мій слід! Усе, мене знайшли, я житиму!" — ділиться пережитими в той момент емоціями "Конан".
Підписуйтеся на сторінку "Експресу" у Facebook
