Чехія вирішила масово не видавати Україні чоловіків, які ухиляються від мобілізації. Про це заявив речник Міністерства юстиції Чехії Володимир Ржепка, повідомило видання Idnes.
Чехія не видаватиме Україні ухилянтів. Але є нюанс
За його словами, Прага не буде видавати Україні ухилянтів, бо Європейська конвенція виключає екстрадицію за військові злочини, ухилення від військової служби, дезертирство або непокору наказу.
Втім, в окремих випадках українська влада таки може подати запит на екстрадицію. Зокрема, рішення буде залежати від поданого українськими судовими органами запиту. "У конкретному випадку це залежатиме не від правової кваліфікації, а від фактичної поведінки, за якою українські судові органи врешті подадуть запит про екстрадицію конкретної особи", - сказав Ржепка.
Чехія стала третьою країною Європейського Союзу, де українські ухилянти можуть почуватися спокійно. Першою свій вибір зробила Австрія, яка заявила, що "ніколи не видасть" чоловіків з України, які втекли від мобілізації. Там пояснили, що це вважатиметься "посяганням на їхню незалежність". Крім того, Угорщина також різко відмовилась видавати Україні чоловіків, які втекли від мобілізації. Будапешт заявив, що "ухилянти з України перебувають на території їхньої держави у безпеці".
Німеччина, найімовірніше, не видаватиме Україні ухилянтів від мобілізації
Німеччина може стати четвертою країною ЄС, яка не відмовиться видавати Україні ухилянтів. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на експертів.
Видання констатує, що процедура екстрадиції між Німеччиною та Україною здійснюється на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників. За словами представників Міністерства юстиції Німеччини, дезертирство та ухилення від військової служби не можуть бути підставою для екстрадиції.
Натомість такі злочини, як давання хабарів, щоб не бути мобілізованим, не є винятками для екстрадиції. І захищений статус, який часто мають українські біженці в Німеччині, не перешкоджає екстрадиції в цьому разі, хоч і може затримати його, пояснюють фахівці.
Аби екстрадиція була можливою, українські правоохоронці мають зібрати докази, відкрити кримінальне провадження, оголосити підозру або заочно винести вирок і подати екстрадиційний запит. Лише після цього німецькі суди можуть почати розгляд щодо його обґрунтованості.
Руді Фрідріх, голова організації Connection E.V., яка відстоює права відмовників від військової служби і дезертирів, називає можливість екстрадиції українських ухилянтів "дуже гіпотетичною".
Професор кафедри міжнародного кримінального права в університеті Юліуса Максимілана у Вюрцбурзі Франк Петер Шустер також зауважує, що в Німеччині відмова від військової служби зі зброєю з міркувань совісті не лише можлива, а й гарантується конституцією, і це може стати додатковою перепоною для екстрадиції.
Фрідріх також акцентує, що навіть у разі початку екстрадиційної процедури у Німеччині, ухилянти можуть подати прохання про притулок, і тоді, як прохачі притулку, перебуватимуть під захистом упродовж усієї процедури розгляду.
