Роман Червінський, який зараз перебуває під домашнім арештом, розповів нові деталі про операцію із захоплення “вагнерівців” у Білорусі.
Операція із захоплення "вагнерівців" могла допомогти обміну полоненими
Колишній розвідник та полковник ССО Роман Червінський вважає сильною операцію із захоплення "вагнерівців", яку мали провести у 2020 році.
“"Вагнерівці", яких ми планували перевезти в Україну, не менш цінні, ніж Цемах (колишній командир ППО міста Сніжне, підозрюваний у знищенні малайзійського боїнга MH17 над Донбасом. 7 вересня 2019 року був переданий в Росію в рамках обміну полоненими). Серед них були ті, хто збивав гвинтокрил з Кульчицьким, хто збивав Іл-76, хто був у зоні дії "Бука", який збив МН17. Це багато людей, яких ми могли б поміняти на наших полонених хлопців. Тому це була сильна операція. І коли її зрадили, я вважав, що моя роль і моє завдання – про це говорити. На момент, коли ми вийшли в публічну площину, ми вже пройшли всі можливі етапи”, — сказав Червінський в інтерв’ю “Українській правді”.
За словами ексрозвідника, “наше політичне керівництво, яке ухвалювало рішення зробити дзвінок і припинити цю операцію – Руслан Демченко (у липні 2019-го – радник Володимира Зеленського, з червня 2020-го по липень 2022-го – перший заступник секретаря РНБО – УП), Андрій Єрмак і Володимир Зеленський, – заперечувало взагалі існування такої операції”.
“Єрмак давав вказівки керівнику ГУР знищити всі матеріали щодо операції, приховати. Якщо хлопці відмовлялися, він казав: "Добре, якщо ви не хочете знищувати, бо це порушення інструкції, тоді візьміть і напишіть інші документи іншого змісту під цими самими номерами і покладіть у справу. Пізніше Зеленський і Єрмак визнали, що ця операція була. І я вважав це маленькою перемогою", — розповів Червінський.
Ексрозвідник додав, що Єрмак і Зеленський усвідомили, що так робити не можна.
“В країні, яка воює, треба бути разом зі своїми спецслужбами, а не зі спецслужбами Росії. І, я вважаю, що далі ця операція, можливо, буде початковою точкою відліку оцінки дій цих політиків”, — сказав колишній військовий.
“Вагнергейт”: що відомо про скандальну операцію
У 2021 році міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднила розслідування щодо затримання у липні 2020 року під Мінськом групи з понад 30 росіян, причетних до ПВК “Вагнера”.
Українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року і на той момент багато дізналася про методи вербування, про ротацію бойовиків між групою Вагнера та іншими ПВК, про їхню взаємодію з ФСБ та ГРУ, багато інших деталей. Так виникла ідея спробувати під виглядом вербування заманити в пастку деяких «вагнерівців», які брали участь у військових злочинах на території України, а тепер живуть без роботи.
За інформацією журналістів, до вересня 2019 року ГУР МОУ зібрало персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість з яких воювала на сході України в період між 2014 та 2018 роками. З них особливий інтерес становили кілька десятків осіб, які "засвітилися" у скоєнні військових злочинів на території України. Для їхнього "вербування" було створено групу зі співробітників спецслужб.
"Для успішної реалізації проекту, який отримав кодову назву “Авеню”, їм потрібна була якась ПВК, правдоподібне міжнародне завдання та переконливий куратор проекту, який зображував би представника російських спецслужб. Для максимальної правдоподібності команда вирішила використати реальну, але припинену діяльність ПВК «МАР», яку було створено у Санкт-Петербурзі у 2012 році", — розповіли розслідувачі.
До другої половини червня 2020 року команда ГУР обрала 40 найманців, чиї військові злочини були доведені та яких мали затримати. Розвідники планували організувати для них переліт, а потім примусово посадити літак, коли він пролітатиме над українською територією.
"Через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через територію Білорусі, а найзручнішим і найправдоподібнішим рейсом через територію України був рейс до Стамбула... Транзит здавався найзручнішим варіантом", — розповіли розслідувачі.
Зазначається, що цей літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин — цього цілком достатньо, щоб виконати процедуру аварійної посадки під хибним приводом.
Розслідувачі додали, що за словами двох опитаних колишніх оперативників, за день до виїзду “вагнерівців” до Мінська, 23 липня 2020 року, начальник ГУР Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький, які відповідали за цей проект, прибули до Офісу Президента, щоб подати фінальну доповідь про майбутню спецоперацію. Оскільки на той момент Президент Володимир Зеленський був зайнятий, їх перенаправили на зустріч із керівником його Офісу Андрієм Єрмаком.
За словами опитаних нами джерел, Василь Бурба відразу після зустрічі зателефонував керівникам проекту з команди ГУР і пояснив, що Офіс Президента просить відкласти операцію на тиждень. На той час Президент Зеленський щойно досяг угоди з Росією про припинення вогню на Донбасі.
Операцію перенесли на тиждень, а вже 29 липня 2020 року білоруське держінформагентство БелТА повідомило про затримання 33 бойовиків ПВК "Вагнера", які прибули до Білорусі нібито для здійснення провокацій та дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії. Пізніше Білорусь передала бойовиків Росії.
Офіційно Україна заперечувала існування такої операції.
24 червня 2021 року президент України Володимир Зеленський фактично визнав підготовку операції та відмову від неї України, зазначивши, що “ідея цієї операції, це була ідея інших країн, точно не України, і те, що Україну максимально затягували в це питання, — це правда”.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
