У популярних месенджерах масово розповсюджуються пропозиції легкого підробітку, де від користувача вимагається лише ставити вподобання готелям на відомих онлайн-платформах.
Афера для українців: про це треба знати
Як інформує chasdiy.org, за нескладні дії обіцяють щоденні виплати, проте за цією схемою стоять кіберзлочинці. Мета аферистів — отримати доступ до конфіденційних даних платіжних карток та виманити у жертви великі суми грошей.
На початковому етапі зловмисники справді можуть перерахувати на рахунок жертви символічну суму — зазвичай це кілька десятків або сотень гривень. Це робиться виключно для того, щоб продемонструвати "чесність" компанії та зняти у людини захисні бар’єри. А вже коли користувач бачить реальне поповнення своєї картки, він починає довіряти "менеджеру" і погоджується на складніші завдання. Саме на цьому етапі шахраї збирають перші персональні дані під виглядом реєстрації в системі для виплат.
Після успішного проходження першого рівня жертві пропонують значно більші прибутки. Проте тепер для роботи потрібні "інвестиції". Користувачеві ставлять завдання самостійно забронювати номер у готелі за власні кошти, обіцяючи повернути суму з бонусом у 20–40 відсотків.
Спочатку схема працює: за перше невелике бронювання гроші повертаються з обіцяним прибутком. Це підштовхує людину вкладати дедалі більші суми — на тисячі та десятки тисяч гривень.
Коли сума, перерахована жертвою, стає значною, сценарій різко змінюється. Шахраї повідомляють про "технічну помилку" або "збій у системі", через які кошти нібито заблоковано. Щоб "розморозити" свій капітал та отримати заробіток, від людини вимагають внести ще один додатковий платіж. Цей процес може тривати доти, доки у жертви не вичерпаються гроші або вона не зрозуміє, що її ошукують. Після останнього траншу зловмисники припиняють виходити на зв'язок, видаляють листування та блокують користувача.
Що робити, якщо дані розкрито
Фахівці з кібербезпеки наголошують: не можна вступати в перемовини з аферистами навіть заради отримання першої "пробної" виплати. Будь-яка взаємодія — це передача інформації про ваш номер телефону та активність банківського рахунку.
Якщо ви все ж надали дані картки або переказали гроші:
Негайно заблокуйте платіжну картку через онлайн-банкінг або гарячу лінію банку.
Зверніться до служби підтримки банку, щоб зафіксувати факт шахрайства.
Подайте офіційну заяву на сайті Кіберполіції.
Чек-лист безпечного працевлаштування.
Щоб не стати жертвою кібераферистів, варто дотримуватися правил цифрової гігієни:
Офіційне працевлаштування не передбачає переказів власних коштів на невідомі рахунки для "активації" роботи чи "бронювання".
Також не треба повідомляти стороннім особам логіни, паролі до банкінгу та CVV-коди карток.
Ігноруйте вакансії з нереалістично високою оплатою за елементарні дії.
"Перевіряйте посилання, за якими пропонують перейти: фішингові сайти часто копіюють дизайн відомих сервісів бронювання, але мають помилки в доменному імені. Пам’ятайте, що будь-яка вимога надіслати власні гроші для отримання заробітку є прямою ознакою шахрайської діяльності", - ідеться у повідомленні.
