Свою спільноту волонтерки з Коломиї назвали “Медові дівчата”, бо “спеціалізуються” на медівниках.
“Кожен, хто не на фронті, повинен нині долучитися до допомоги війську, — вважає волонтерка Марія Лешак. — Наша спільнота утворилася з ініціативи лікарки Оксани Васьківської, батьків якої за участь у національно-визвольній боротьбі радянські зайди свого часу вислали в Караганду”. За словами співрозмовниці, з початком повномасштабної війни волонтерки, серед яких не тільки коломиянки, але й внутрішньо переміщені особи, почали збиратися у помешканні пані Оксани й пекти для воїнів солодощі за “бабусиними” рецептами, які передаються з покоління у покоління.
Особливо добре вдається жінкам “палений” медівник. Така назва тому, що в ньому є розтоплений цукор, який в давнину прикарпатці називали “паленим”. Він надає випічці блискучого карамельного відтінку. Волонтерки переконані, що ці солодощі у багатьох воїнів асоціюються з дитинством і теплом рідного дому. “Колотити” тісто для “паленого” медівника господині починають звечора. Для цього беруть масло, цукор, олію, яйця, розпушувач, соду, кефір, борошно, мед, розтоплений на паровій бані, волоські горіхи й вимочені у коньяку родзинки. До тіста також додають кілька видів спецій, як-от кардамон, мускатний горіх, корицю, гвоздику, духмяний і звичайний перець, які вручну подрібнюють у спеціальних ступках. “Таке поєднання дає неповторний смак і аромат, — зауважує Марія Лешак. — Наш медівник виходить гарний, пухкий і довго не черствіє”. А щоб пляцок вдався, треба, аби тісто добре вистоялося, тому залишають його на ніч. Печуть наступного дня. Продукти для солодощів приносять небайдужі мешканці міста, дещо передають коломияни, які живуть і працюють за кордоном. Також волонтерки збирають на ці потреби кошти і купують те, чого не вистачає.
Свою випічку “Медові дівчата” передають на фронт через знаного у краї волонтера Геннадія Романюка.
На кожну поїздку випікають понад 60 кілограмів медівників, а ще — терті пляцки з яблуками і сливами, амонякові тістечка, макові рулети. Смаколики складають у паперові ящики, дно яких вистеляють цупким папером. Якщо залишається трохи місця, то до випічки докладають цукерки, шоколадки, чай, каву, ліки.
Прикарпатські медівники та інші солодощі неабияк смакують бійцям. Волонтерки отримують сотні добрих відгуків і подяк від них. “Коли настане наша перемога, напечемо смакоти на всю Коломию і влаштуємо свято. Тільки б усі воїни повернулися з передової живими і здоровими”, — насамкінець каже Марія Лешак.
