У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який має на меті поставити остаточну крапку в питанні використання російської мови в навчальних закладах. Цього разу під приціл законодавців потрапили приватні школи, які досі мали певну автономію у виборі мови викладання, інформує chasdiy.org.
Російській мові в Україні не місце
На сьогодні стаття 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» дозволяє приватним закладам самостійно визначати мову навчання. Це створювало юридичну можливість для існування класів або шкіл, де викладання велося російською мовою або вона вивчалася поглиблено. Ініціатори законопроєкту пропонують прибрати цю можливість.
Згідно з текстом документа, приватні школи й надалі зможуть обирати мову освітнього процесу, але з одним жорстким уточненням: «За винятком мови, що є державною (офіційною) мовою держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом». Це означає пряму і повну заборону російської мови в стінах будь-якої української школи, незалежно від того, хто є її засновником — держава чи приватна особа.
Автори законопроєкту підкреслюють, що такі зміни є необхідними для захисту національних інтересів. Більше того, це логічне продовження вже чинної державної політики. Нардепи нагадують, що аналогічний підхід вже реалізовано у сфері дошкільної освіти.
Зміни, які забороняють російську мову в дитячих садках (включно з приватними), вже набули чинності з 1 січня 2025 року. Тепер черга дійшла до середньої школи. Ухвалення цього закону уніфікує правила для всіх ланок освіти і гарантує, що українські діти не будуть піддаватися впливу мови та наративів ворога під час навчання.
Скільки українців у побуті спілкуються російською
До повномасштабного вторгнення понад половина українців у побуті спілкувалася українською, близько третини - російською, а ще 15-17% - двома мовами. Зараз частка україномовних зросла до 60%, а винятково російськомовних залишилося менше ніж 10%. Про це в інтерв'ю РБК-Україна сказав керівник Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
"Один із маркерів, який завжди існував в Україні і продовжує існувати - це маркер мови", - наголосив Антипович. За його словами, до повномасштабного вторгнення понад 50%, 52-54% казали, що вони в побуті спілкуються українською мовою. Водночас близько третини опитаних визнавали, що спілкуються російською, а ще 15-17% - двома мовами. "А вже сьогодні ми маємо деяке зростання кількості україномовних людей в побуті - 60%, це незначно, але плюс 5% ми отримали", - сказав соціолог.
Як зазначив Антипович, частина тих, хто до війни називав себе російськомовними, тепер усі вважають себе двомовними та використовують у побуті і українську, і російську мову. "А когорта винятково російськомовних людей складає вже менш як 10%, здається, 8%", - додав він.
Соціолог вважає, що така динаміка значною мірою є формальною. "Про що це свідчить? Про те, що російськомовна людина, яка в побуті російськомовна, вона розуміє, що відповідати так якось не пасує і вона каже, що вона в побуті спілкується двома мовами", - пояснив він.
Як приклад Антипович навів типову побутову ситуацію: людина може відповідати українською у публічному просторі, але повертатися до російської у приватному спілкуванні. "Формально вона вжила і українську, і російську мову, це формальна двомовність, але по суті людина думає російською мовою", - підсумував соціолог.
За даними соціологічної групи "Рейтинг", більшість українців (58%) спілкуються вдома українською, 9% - російською, а 31% - обома мовами.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
