У ніч проти 23 грудня ворог атакував Україну, в тому числі ракетами "Кинджал". Проте вони не досягли цілей. Про це розповів військовий оглядач Олександр Коваленко. Він зазначив, що є кілька версій того, що могло статися з цими ракетами, пише "Телеграф".
Російський солдат понад два місяці захищав українську позицію
Існує три фактори, які могли збити з курсу ці смертоносні ракети
За його словами, однією з можливих причин провалу може бути вплив українських засобів радіоелектронної боротьби. При цьому Коваленко додав, що "Кинджал" має вразливості до РЕБ, особливо на етапі розгону та наведення, коли ракета найбільш чутлива до зовнішнього впливу.
Експерт уточнив, що "Кинджал" це, по суті, авіаційна версія ракети "Іскандер", яку запускають з винищувача МіГ-31К. Вона має більшу швидкість, оскільки запускається з висот, а не з суходолу. Через це вона також має більшу дальність польоту.
Розгін у цієї ракети відбувається одразу після пуску з МіГ-31, що робить цей етап найбільш уразливим, бо тоді можна впливати на наведення та точність удару.
Сама собою точність російського озброєння на таких відстанях має відповідну похибку. До прикладу, ворожі "Іскандери" на відстані 500 км кілометрів можуть відхилятися від цілі на 50, 100, 150 метрів.
Коваленко зазначає, що оскільки дальність "Кинджала" становить близько 2000 км, то може бути ще більше відхилення. Експерт додав, що було б зовсім не дивно, якби ракета могла як потрапити під вплив наших засобів РЕБ, так і просто схибити, впавши в полі або, наприклад, у лісі.
В РФ ракети клепають нон-стоп і одразу запускають по Україні
"Третій момент пов’язаний з тим, що майже вся ракетна зброя, яку нині використовує Росія по Україні, виробляється в режимі нон-стоп на російських підприємствах, в авральному режимі: зробили – запустили", – сказав експерт.
За його словами, у ворога взагалі не лишається часу на проведення технічного контролю, тому велика кількість ракетного озброєння росіян зараз із дефектами.
Коваленко нагадав, що вже не раз ракети, які були зроблені у третьому та четвертому кварталі 25-го року, падали й на території самої Росії. Він не виключає, що це може бути ефект недосконалого виробництва.
"Тому третя версія – я навіть не виключаю того, що це могли бути дефектні "Кинджали", або у яких були проблеми з паливною системою, системою наведення чи іншими елементами, що критично впливають на їх точність і ефективність", – наголосив він.
Говорячи про вплив українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на "Кинджал", Коваленко сказав, що такі системи дозволяють придушувати роботу ракет, навіть за їх високої швидкості. За його словами, Україна вже демонструвала можливості РЕБ на прикладі ракет Х-101 та Х-555.
"Подавлення дозволяє вимкнути всі системи цієї ракети й вона може просто впасти, або значно змінити траєкторію польоту та іноді навіть направити кудись у ліс, або в якесь озеро, болото, поле. Тобто щоб вона не попала в ціль. Такі можливості є, але, на жаль, їх у нас не надто багато", – наголосив експерт.
Як пише Уніан, окупантам під час масованої повітряної атаки 23 грудня вдалося влучити у 21 локацію. Ще на 8 локаціях відбулося падіння уламків від збитих засобів російського нападу.
Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що у ніч на 23 грудня противник завдав комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування.
Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил виявлено та здійснено супровід 673 засобів повітряного нападу – 38 ракет та 635 БпЛА різних типів. Зокрема, було запущено 3 аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинджал". Сказано, що ці три аеробалістичні ракети не досягли цілей (місця падіння уточнюються).
