За офіційними даними, минулоріч в Україні зареєстрували 160 675 ДТП, що на 7% більше, аніж попереднього року. Автопригоди забрали життя 3454 осіб, травмовано — 32 736 людей. Щодоби стається 440 аварій, у яких гине 10 людей.
І так відбувається попри те, що штрафи за порушення правил дорожнього руху періодично зростають, як і державні видатки на зниження аварійності на автошляхах. У 2018 році на нову програму безпеки на дорогах, яка мала б знизити аварійність на 30%, із державного бюджету виділили 2,64 млрд гривень, минулого — 2,55 млрд грн. Докладніше — Михайло Берлін, президент Асоціації безпеки дорожнього руху, Віктор Козоріз, голова Громадської спілки “За безпеку пішоходів”, юристи Богдан Глядик та Антон Кравченко.
— Які головні причини ДТП у 2019 році?
В. Козоріз:
— Найпоширеніші — це перевищення водіями безпечної швидкості, порушення правил маневрування, проїзду перехресть, недотримання дистанції. Але головною причиною, на мою думку, залишається низька культура поведінки учасників дорожнього руху (як водіїв, так і пішоходів) і відсутність належного контролю за дотриманням учасниками руху Правил дорожнього руху. За минулий рік загальна кількість ДТП зросла на 7%. Але це за офіційними даними патрульної поліції. Насправді статистика аварійності на наших дорогах набагато гірша.
М. Берлін:
— Так, експерти Європейського інвестиційного банку підрахували, що на дорогах України у ДТП минулоріч загинуло понад 6 тисяч осіб, тобто удвічі більше, аніж показує офіційна статистика. За вимогами ВООЗ, смерть від ДТП мають фіксувати протягом 30 днів із моменту аварії. У нас же, якщо постраждалий внаслідок ДТП помер у лікарні протягом 5 чи 15 днів, уже не потрапляє у цю статистику.
— Поліція відзвітувала, що за нетверезе водіння минулого року оштрафувала понад 115 тисяч осіб, а за перевищення швидкості автовласники заплатили більш як 90 мільйонів гривень штрафу. Чому, попри це, не знижується аварійність на дорогах?
Б. Глядик:
— Штраф за ДТП (без потерпілих) — 340 грн. Найвищий адміністративний штраф у сфері безпеки дорожнього руху за керування ТЗ у стані сп’яніння сьогодні від 10,2 до 40,8 тис. грн плюс обов’язкове позбавлення водійських прав від 1 до 10 років. Але за таке порушення до відповідальності притягує суд. У судовому засіданні розглядається багато аспектів, у тому числі правильність дій поліцейських, які виявили відповідне порушення та складали матеріали для передачі їх до суду.
Серед порушень ПДР, за які поліцейські можуть одразу ж притягнути порушника до відповідальності, найвищий штраф за паркування ТЗ на місцях, призначених для осіб з інвалідністю, — від 1020 до 1700 грн. Натомість за порушення швидкісного режиму, недотримання дистанції чи інтервалу, небезпечне маневрування, обгін у забороненому місці — штраф від 255 до 510 грн. Це менше від штрафів за порушення, які не призводять до ДТП! Наприклад, штраф за перевищення швидкості більш як на 20 км/год — 255 грн, а штраф за відсутність при водієві поліса обов’язкового страхування — 425 грн.
Крім того, часто через неправильне оформлення матеріалів про притягнення до відповідальності за порушення ПДР, які складаються поліцейськими, суд скасовує штрафи.
— З порушниками правил дорожнього руху треба діяти радикальніше, зокрема, ще більше підвищувати штрафи?
А. Кравченко:
— Цього року з липня планується введення кримінальної відповідальності за водіння у нетверезому стані (замість теперішньої адміністративної). Однак існує занадто багато порушень процедур з боку водіїв, поліцейських та лікарів. Зокрема, це порушення процедури перевірки на стан сп’яніння, суперечливість та недосконалість самої процедури. Тому навряд чи нововведення будуть ефективними.
М. Берлін:
— Дослідження свідчать: у нас тільки 24% водіїв користуються пасками безпеки. А штраф за те, що водій не пристебнутий, становить лише 51 гривню. Якби Україна досягнула реального рівня у 80% користування пасками безпеки, можна було б урятувати приблизно 630 людських життів щороку.
В. Козоріз:
— А якщо говорити про поведінку пішоходів, то для них високі штрафи взагалі нічого не значать, бо немає системи контролю за поведінкою пішоходів на дорогах. Висока аварійність — це не так поліцейська проблема, як соціальна.
— Які кроки допомогли б зменшити аварійність на автошляхах?
Б. Глядик:
— До прикладу, у Німеччині, окрім штрафів за порушення ПДР, є ще й інші негативні наслідки для таких водіїв. За різні порушення водіям у цій країні нараховується різна кількість штрафних балів (1, 2, 3 бали), тобто йде градація тяжкості порушень. Після накопичення певної кількості таких балів водія позбавляють права керувати транспортним засобом.
В Україні ж передбачені бали, які дозволятимуть водіям порушувати ПДР і не відповідати за це.
— Пояснити можете?
— Закон передбачає, що кожному водієві щороку нараховується по 150 балів. Якщо водій допустить порушення вимог ПДР, що буде зафіксовано системою автоматичної фіксації порушень (мова йде про всім відомі камери фіксації порушень, які в Україні безуспішно вводяться з 2015 року), він одразу не буде платити штраф. За кожне таке правопорушення з нього зніматиметься по 50 балів. Тобто, водієві дозволено вчинити три порушення і не понести за це ніякої відповідальності. Після вичерпання цих балів доведеться платити штрафи.
М. Берлін:
— У Франції, Польщі свого часу також була висока смертність на дорогах. Але там встановили понад тисячі камер по всій країні, й вона різко зменшилася (у Польщі — на 35%). У ЄС в густонаселених містах обмежена швидкість до 30 кілометрів на годину. Вважається, якщо машина збиває пішохода на швидкості 30 км і менше, то дуже велика ймовірність, що він залишиться живим. В Україні нібито теж обмежили швидкість у містах, але немає камер на дорогах, тому водії не несуть відповідальності за це порушення. Та найгірше, що не змінюється культура поведінки водіїв, бо немає контролю з боку держави та поліції.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як карають батьків за нічні прогулянки та розваги їхніх дітей
