На міжнародній арені Китай все частіше виступає в ролі мирного посередника. На Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку у вересні міністр закордонних справ Ван Ї нещодавно просував "мирну ініціативу" Китаю щодо України: вона підтримується Росією. Про це пише Крістіна цур Недден, кореспондентка по Азії німецької щоденної газети WELT.
Мир в Україні чи домінування у світі: що реально означає "мирний план" Китаю
Підтримка китайського плану Росією свідчить про те, що Китай не є нейтральним посередником. У документі не згадується територіальна цілісність України чи виведення російських військ, як того вимагає мирний план президента України Володимира Зеленського з 10 пунктів. Китай і Росію пов'язує глибока дружба і економічне співробітництво. А ще Китай постачає Росії обладнання та інструменти для збройової промисловості.
Виступ Пекіна як посередника насправді не має на меті посередництво у встановленні миру, а розширення його позицій як великого гравця в геополітиці. До 2049 року Китай хоче замінити США як найпотужнішу країну світу. Ці досягнення свідчать про нову впевненість китайців у собі.
Водночас Пекін є рушійною силою створення нових міжнародних інститутів, які мають на меті підірвати традиційні організації, такі як НАТО чи ООН, а отже, і претензії Заходу на владу. На саміті БРІКС у Південній Африці у серпні Китай і Росія, разом з іншими членами, агітували саме за це і просували розширення альянсу, включивши до нього ще шість незахідних країн.
Шанхайська організація співробітництва (ШОС), Новий банк розвитку БРІКС (NDB), Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (AIIB) і Фонд Шовкового шляху також очолюють і базуються в Китаї. Пекін любить заплющувати очі на авторитарні режими та порушення ними прав людини.
Інститути, в яких домінує Захід, все частіше кидають виклик Китаю. Пекін використовує своє право вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувати резолюції та заяви, які засуджують військовий переворот у М'янмі та запобігають новим санкціям проти Північної Кореї, водночас утримуючись від засудження вторгнення Росії в Україну. Доповіді ООН про "злочини проти людяності" китайської держави проти уйгурів з мусульманською більшістю категорично відкидаються.
Китай як посередник миру: що за цим стоїть
Такі ініціативи добре сприймаються багатьма країнами, що формуються і розвиваються, які працюють з Китаєм в рамках масштабного інфраструктурного проекту "Один пояс, один шлях". У багатьох країнах Африки, Азії та Латинської Америки Китай вже замінив Захід як найбільший економічний партнер. Вони розглядають Китай як "партнера в рівних умовах", оскільки його допомога на розвиток
не пов'язана з такими умовами, як дотримання прав людини.
На перший погляд, майже 80-річний міжнародний порядок дедалі більше розхитується курсом Китаю. Але все ще мало що стоїть за самопозицією Китаю як посередника миру та лідера альтернативного світового порядку.
Посередництво Китаю між Іраном і Саудівською Аравією у 2023 році було представлено як дипломатичний переворот, але більша частина підготовчої роботи була зроблена Іраком та Оманом за роки переговорів. Пекін брав участь лише в останньому етапі, а потім пожинав лаври.
Африканські країни останнім часом не бажають підтримувати позиції Китаю просто тому, що вони є частиною ініціативи "Один пояс, один шлях". ПАР Африка, Кенія та Ефіопія дистанціювалися від Китаю на міжнародних форумах та організаціях і критикували торговельний дисбаланс.
В альянсі БРІКС Індія не довіряє китайському домінуванню в угрупованні. І навіть в Азії Китай не такий сильний, як його люблять зображати. Так, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) далеко не одностайно підтримує регіональні амбіції Китаю, особливо в Південно-Китайському морі. Такі країни, як В'єтнам і Філіппіни, відкрито чинять опір територіальним претензіям Китаю і прагнуть зблизитися із західними партнерами, такими як Сполучені Штати, чий вплив Пекін насправді хоче послабити своїми наступами.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
