Подія: Науковці з Херсонського державного аграрно-економічного університету експериментували над субстратом для вирощування грибів і випадково створили матеріал, який дуже нагадує пінопласт.
Деталі: Вчені намагалися збільшити врожайність глив, підбираючи різні субстрати для вирощування. Під час експерименту дослідники виявили, що за один лиш місяць грибниця перетворила солому з лушпинням на твердий матеріал. За своїми властивостями він подібний до пінопласту. Його так само можна різати, пиляти, розминати, а також використовувати як наповнювач.
Дослідники пішли ще далі і створили з нового матеріалу кілька речей, зокрема абажур та ємність для вирощування кімнатних рослин. Для цього вони виклали заражену грибами суміш у відповідні форми, а через деякий час припинили розвиток грибів. Як показує практика, гливи можуть "виростити" абажур чи іншу річ за два тижні.
"Все, що необхідно для побуту, можна з цього матеріалу робити. Природа сама створює такі предмети, ми тільки їх формуємо", — каже в коментарі "ТСН" доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.
Науковці почали експериментувати з іншими матеріалами. Окрім соломи озимої пшениці та соняшникового лушпиння, у субстраті використовують інші відходи сільськогосподарського виробництва. Головне, щоб у їхньому складі були целюлоза, хітин та лігнін — природні полімери, передає "Суспільне Херсон".
Вчені кажуть, що цим біополімером можна утеплювати будинки, а ще — використовувати його для оздоблення. Дослідники також вивчають будівельні властивості матеріалу. Важливо, що на відміну від пінопласту, він екологічно чистий, а в землі розпадається до гумусу.
Як повідомляють в університеті, винахід уже запатентували.
