Подія: За другий квартал Нацбанк отримав 9,4 тисячі звернень громадян та скарг клієнтів на фінансові установи. Про це регулятор зазначив на своїй сторінці у FB.
Деталі і коментарі: Споживачі зверталися до НБУ переважно через контакт-центр. Кількість дзвінків зросла на 10% порівняно з першим кварталом, письмових звернень не побільшало. Нацбанк зауважив, що близько 87% письмових звернень стосувалися банків. Найчастіше громадяни зверталися щодо двох банків. Третина звернень стосовно банків — 623 скарги — мали ознаки порушення прав їх клієнтів.
За даними Нацбанку, найчастіше споживачі скаржилися на списання банками коштів із зарплатного рахунку для погашення боргу за кредитом. А також — на самовільну зміну банками тарифів обслуговування без інформування клієнтів та опублікування змін на вебсайті за 30 днів, на введення нових комісій без попередження, на непрозоре розкриття інформації про акційні пропозиції у рекламі.
На своєму сайті регулятор порадив споживачам уважно читати всі умови надання послуг, не лише кредитний або депозитний договір, але й анкету клієнта, договір обслуговування у банку. Адже там можуть бути прописані не лише тарифи, комісії, розмір кредитного ліміту, але й можливість для банку змінювати в односторонньому порядку розмір та умови користування кредитним лімітом та можливість погашати прострочений кредит за рахунок зарплати та інших надходжень.
Адвокат Анатолій Яровий зауважує, що списання заборгованості зі зарплатного чи соціального рахунку можливе лише за рішенням суду через виконавчу службу. "Потрібно уважно читати договір перед підписанням. Але навіть, якщо у ньому буде написано про право банку блокувати інші рахунки чи проводити позадоговірне списання з рахунків, це не означає, що така норма є законною", — вважає Яровий, пише minfin.com.ua. У таких випадках він радить споживачам подавати скаргу до НБУ чи оскаржувати дії кредитора у суді.
Юрист Андрій Степаненко зазначає, що норма про те, що банки мають право списувати гроші з інших рахунків (зарплатних, соціальних), якщо прострочено кредит, справді існує у більшості правил і договорів, що стосуються обслуговування платіжних карток. "Але вона є нікчемною через недотримання письмової форми кредитного договору. Бо правила зазвичай ніхто не підписує — вони існують лише на сайтах банків в інтернеті", — розповів юрист "Експресу". За його словами, з цього приводу є позитивна практика Верховного суду.
