На Прикарпатті жителі двох сіл під час зборів висловилися проти демонтажу пам’ятників радянським солдатам. Про це повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук.
Декомунізація по-прикарпатськи: селяни проти знесення монументів
Ідеться про Кінашів та Загір’я Кукільницьке, що в Більшівцівській селищній громаді Івано-Франківського району. "Жителі сіл кажуть, що най їм стоїть. До речі на цих пам'ятниках є прізвища тих, які загинули від ОУН та УПА. Прізвища лишили, лиш надпис "Загинули від рук українських буржуазних націоналістів" замазали", – написав Ярослав Коретчук у Facebook.
Тим часом у Більшівцівській селищній раді ситуацію наразі не коментують. В Українському інститутуту національної пам’яті пояснюють, що демонтаж монументів, що не мають статусу об’єкта культурної спадщини або не обліковані належним чином, вирішуються власником такого об’єкта.
Відомо, що наразі на території Прикарпаття є 58 пам’яток, які перебувають на балансі місцевих громад і підлягають декомунізації.
Зазначимо, що уряд ухвалив рішення вилучити з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятники російському поету Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу та іншим російським і радянським діячам.
Червоноград. Інститут національної пам'яті рекомендує нардепам перейменувати місто
Український інститут національної памʼяті буде рекомендувати Верховній Раді перейменувати Червоногорад навіть попри те, що місцеві мешканці висловилися проти перейменування.
На сайті Інституту опубліували офіційний фаховий висновок щодо належності назви міста Червоноград Львівської області до символіки російської імперської політики. У ньому фахівці проаналізували походження міста та його назву, зазначивши, що Червоноград – не первісна назва населеного пункту
«Історична назва міста Червоноград – Кристинополь [функціонували також варіанти назви Кристинопіль, Христинопіль]. Засновником міста був краківський воєвода, коронний гетьман Речі Посполитої Фелікс-Казимир Потоцький, який близько 1692 року назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської», – йдеться у висновку УІНП.
15 листопада 1951 року за домовленістю СРСР та Польщі Кристинопіль офіційно увійшов до складу Радянського Союзу, а саме місто перейменували на Червоноград. У російській імперській топонімічній традиції радянського зразка присвоєння назв із використанням прикметника «червоний» та похідних було маркуванням захоплених чи анексованих територій комуністичною символікою, елементом якої, серед іншого, був червоний колір. Про це свідчить, зокрема, вживання в деяких документах російськомовного варіанта назви Червонограда –Красноград. Тому в перейменуванні Кристинополя та Червонограда УІНП вбачає ідеологічне забарвлення.
Нагадаємо, що в червні 2023 року Нацкомісія зі стандартів державної мови рекомендувала перейменувати Червоноград, Красне та ще низку населених пунктів Львівщини, назви яких стосуються російської імперської політики. На громадських обговореннях 8 жовтня присутні мешканці проголосували за те, щоб не перейменовувати місто. Згодом серед 14 запропонованих варіантів під час електронного голосування мешканці Червонограда підтримали залишення місту чинної назви.
За процедурою, після громадського обговорення позицію громади має затвердити міська рада, районна рада та обласна рада. Після цього нову назву Червонограда подають на розгляд Верховної Ради.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
