Корупційний скандал навколо розкрадання 100 мільйонів доларів у НАЕК "Енергоатом" ускладнює надання Києву фінансової допомоги з боку Заходу і відправив Володимира Зеленського в найбільш скрутну ситуації з початку повномасштабної війни з Росією в 2022 році. Про це пише The Economist.
Скандал в Україні використовують як аргумент для скорочення підтримки
Для продовження опору російській агресії Україні необхідна фінансова підтримка з боку союзників у розмірі майже 100 мільярдів доларів на рік, за оцінками видання. Прокремлівські політики на Заході використовуватимуть викриття розкрадань не як доказ того, що у країні є незалежні органи боротьби з корупцією, а як аргумент для скорочення підтримки.
Скандал уже поклав край двом міністерським кар'єрам. Уряд пообіцяв повний аудит державних компаній. Однак хворобу, ймовірно, неможливо зупинити без широкого та політично болісного перезавантаження, вважає The Economist.
У президента Зеленського немає простих рішень. Слідчі антикорупційних органів та його уряд йдуть шляхом зіткнення щонайменше з моменту спроби обмежити повноваження відомств у липні. Тепер, коли розслідування набуло публічного характеру, деякі з обвинувачених можуть укласти угоди із правоохоронцями, розкриваючи ще більше компрометуючої інформації. П’ятьох уже заарештовано і, можливо, заарештують ще більше.
Наступний етап розслідування може тривати до року. Джерела The Economist, близькі до антикорупційних органів, кажуть, що під питанням знаходиться оборонний сектор України. Дехто хоче повного перезавантаження уряду. Інші бачать можливість для президента звільнитися від чиновників, яких вони називають "баластом", що тягне його вниз.
The Economist згадав про золотий унітаз
Видання зазначає, що НАБУ та САП задокументували схему розкрадання щонайменше 100 мільйонів доларів з державної компанії НАЕК "Енергоатом", використовуючи секретні записи розмов у квартирах та офісах навколо Києва. Детективи знайшли золотий унітаз у квартирі, що належить Тимуру Міндічу, якого звинувачують у співорганізації злочинної схеми. Міндіч втік із країни за кілька годин до того, як правоохоронці прибули до нього додому, що свідчить про те, що його могли попередити. Частину вкрадених грошей, схоже, було переведено до Москви.
Інша частина була призначена для будівництва чотирьох розкішних вілл поблизу Києва, які нібито призначалися для використання Олексієм Чернишовим, колишнім віцепрем'єр-міністром, а також іншими неназваними посадовцями. Чернишов, Галущенко і Гринчук заперечують будь-яку причетність до корупції.
The Economist пише, що в одному з пунктів стенограм один з обвинувачених скаржиться на біль у спині через носіння важких сумок з готівкою по Києву. Інший припускає, що було б "марною тратою грошей" інвестувати в захист ключових електричних підстанцій поблизу атомних електростанцій. Саме ці підстанції стали мішенню російських безпілотників та ракет 8 листопада, напередодні.
Схоже, що члени групи лише в липні усвідомили, що їх записують. Тоді вони почали погрожувати детективам НАБУ. Члени групи стежили за ними, мали їхні домашні адреси і навіть якимось чином отримали доступ до секретних записів із камер відеоспостереження (зазвичай надаються лише правоохоронцям), щоб стежити за діяльністю детективів.
Приблизно в той самий час Офіс президента почав тиснути на антикорупційні органи. 21 липня кількох детективів, причетних до розслідування, затримали служби безпеки. Наступного дня депутати від партії президента поспіхом проштовхнули законопроєкт, який позбавляє антикорупційні органи України їхньої операційної незалежності, – крок, який було скасовано після масштабних громадських протестів і втручання Європи.
Видання зазначає, що Коріння цієї схеми, схоже, сягає десятиліть у минуле. Багато з ймовірних членів групи були пов'язані з Андрієм Деркачем, колишнім народним депутатом, який очолював "Енергоатом" у 2000-х роках, перш ніж втекти до Росії у 2022 році.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
