Зокрема, використання такої зброї з люїзитом зафіксовано на Бахмутському напрямку. “Вже є постраждалі”, — повідомив речник Сил оборони Таврійського напрямку Олексій Дмитрашківський.
— Російські окупаційні війська не вперше вдаються до використання зброї масового ураження, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Під час боїв за Маріуполь, у квітні минулого року, ворог застосовував хімічну зброю проти захисників “Азовсталі”. Тоді такий факт був зафіксований вперше за час російсько-української війни.
— Ще у 1993 році, після підписання Конвенції про хімічну зброю, використання люїзиту як зброї було заборонено, — каже Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього. — Росіяни мали б його знищити, але, як бачимо, не зробили цього.
— Яка небезпека від хімічної зброї?
● О. Коваленко:
— Люїзит (військові ще називають його “роса смерті” або “речовина №17”) обпалює органи дихання, призводить до алергічної реакції, дезорієнтації тощо. Якщо вчасно не надати допомогу, військовий буде небоєздатним. Якщо людина має алергічні хвороби чи проблеми з органами дихання, то може навіть померти від невеликої кількості цієї речовини. Люїзит здатний проникати крізь захисний костюм і протигаз.
— Чому ворог знову вдався до застосування хімічної зброї?
● О. Коваленко:
— Щоб утримувати території, які контролює, відбивати контратаки Сил оборони України. Використання противником хімічної зброї можна пояснити й браком вогневого потенціалу російської армії. І я припускаю, що застосування такої зброї буде лише частішати. Адже на складах противника є велика кількість цієї зброї ще з часів Радянського Союзу.
● І. Ступак:
— Застосування хімічної зброї ніколи не виправдовувало себе. Адже її неможливо проконтролювати. Про це свідчить, наприклад, досвід Першої світової війни, коли німці застосовували хімічну зброю по позиціях французів. Але самі ставали її жертвами.
