Перед тим, як покинути шахту в Покровську Донецької області, працівники заклали під одним зі стовбурів вибухівку, щоб російські окупанти не могли дістатися до підземних тунелів. Про це повідомляє газета "Експрес" із посиланням на The New York Times.
- Безпілотники атакували пороховий завод в РФ: місцеві скаржаться на "масований наліт" і серію вибухів
Наші захисники підірвали найбільшу в Україні шахту: подробиці
Шахта під Покровськом — єдина в Україні, де видобували коксівне вугілля, необхідне сталеливарній галузі. За даними коксохімічного об'єднання Укркокс, 2023 року Україна виробила близько 3,5 млн тонн коксу, використовуючи виключно коксівне вугілля з Покровська.
Як ідеться в матеріалі, шахтарям, які залишилися в Покровську, попри наближення російських військ і обстріли, компанія Метінвест запропонувала надбавку до зарплати. Щоб дістатися на роботу, шахтарі проходили через кілометри тунелів, що захищали їх від обстрілів. Через відключення електрики, спричинені обстрілами, вони могли годинами бути заблоковані під землею.
NYT зазначає, що шахта була економічною артерією для регіону. У 2023 році на підприємстві Метінвесту працювало приблизно 4500 людей, багато з яких провели там більшу частину трудового життя.
"Зарплата була висока, а гірничодобувні об'єкти Метінвесту демонстрували почуття турботи. Цього літа шахта могла похвалитися квітковими клумбами, фонтанами та православною каплицею із золотими іконами та вигадливими стелями, де шахтарі могли спокійно помолитися", — ідеться в статті.
"Усе завалилося, і тепер там самі камені", — шахтар
Перші ознаки небезпеки з’явилися наприкінці літа 2024 року на тлі відновлення наступу російських окупантів. Наприкінці вересня внаслідок обстрілів загинули чотири працівниці шахти, і багато співробітників почали евакуюватися з Покровська. Відтоді обстріли тільки частішали. Деякі шахтарі вважали за краще їхати на роботу машиною, а не автобусом, щоб ухилятися від ворожих дронів.
Регулярних обстрілів також зазнавав стовбур шахти № 3, розташований найближче до фронту — у селі Піщане. Наприкінці грудня шахтарі перейшли на спуск у шахту через інший стовбур, розташований західніше, на відстані 9,5 км до вугільних вибоїв під стволом № 3. Шлях туди займав дві години, а назад шахтарі їхали на конвеєрних стрічках, якими транспортується свіжовидобуте вугілля.
Як інформує NYT, до середини грудня окупанти наблизилися до стовбура № 3 на відстань 1,6 км. Побоюючись, що росіяни можуть захопити його і використати тунелі для обходу позицій Сил оборони, шахтарі у співпраці з військовими почали бурити свердловини під шахтою для вибухівки. Урешті-решт шахту підірвали.
"Усе завалилося, і тепер там самі камені", — розповів шахтар Антон Телегін, який пропрацював на Покровській шахті 18 років. Менеджер Метінвесту на умовах анонімності повідомив, що вибухівку також закладено на двох інших шахтах компанії - біля селищ Котлине та Удачне.
Багато хто з приблизно 1000 шахтарів, які до кінця залишалися в Покровську, зараз перебувають у містах далі від лінії фронту — Києві, Харкові та Дніпрі. Дехто отримав нову роботу на заводах, а інші не впевнені у своєму майбутньому.
14 січня Метінвест повідомив, що роботу Покровської вугільної групи призупинили у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням ситуації з безпекою.
На випадок надзвичайної ситуації компанія передбачила заміщення української сировини коксівним вугіллям з американської United Coal Company (входить до групи Метінвест), використання нарощених запасів вугілля та додаткове вугілля та кокс від сторонніх постачальників.
У 2022 році виробництво сталі в Україні впало на 70,7% - до 6,3 млн тонн. У 2023 році виробництво скоротилося до 6 млн тонн. В асоціації металургів припускали, що в разі закриття шахти виробництво може впасти до 2−3 млн тонн у 2025 році з 7,6 млн у 2024-му, інформує nv.ua.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
