Крах режиму Башара Асада в Сирії став серйозним ударом по позиціях Росії на Близькому Сході та підірвав її міжнародний авторитет, пише у колонці для The Independent незалежна міжнародна оглядачка Мері Дежевскі, повідомляє Експрес.
Зеленський жорстко пройшовся по Путіну, назвавши його божевіллям
Влада диктатора може завершитись раптово
Асад, який у 2015 році отримав від Москви вирішальну підтримку у вигляді військової авіації, тривалий час залишався стратегічним союзником Кремля. Однак його повалення демонструє межі російського впливу в регіоні.
Падіння Асада створює невизначеність навколо двох ключових російських військових баз у Сирії та ставить під сумнів здатність Москви проєктувати силу на Близькому Сході. Це поразка не лише для Кремля, а й для Ірану, іншого важливого гравця в регіоні.
Крах Асада продемонстрував, як швидко може зникнути влада автократичного лідера, коли він втрачає підтримку свого народу й армії. Цей урок резонує у російському суспільстві, особливо з огляду на невдоволення війною в Україні. За даними опитувань, половина росіян хоче припинення війни, а короткий заколот Групи Вагнера влітку 2023 року показав, що навіть у лояльному військовому середовищі є потенціал для опору.
Як зазначає оглядачка, ситуація нагадує про падіння інших автократичних лідерів, таких як цар Микола II чи радянське керівництво під час Першої світової війни. Події в Сирії показують, що відсутність очевидної альтернативи лідеру не гарантує його збереження при владі.
Проте, як пише Дежевскі, сьогодні важко передбачити, чи полічені дні Путіна, але відхід Асада демонструє, що навіть здавалося б незмінна влада може закінчитися раптово.
Чи стане Росія без Путіна кращою?
У цьому контексті важливо розуміти, що Росія без Путіна не обов’язково стане кардинально іншою. Її національні інтереси залишаться незмінними, і навіть після зміни лідера питання безпеки, зокрема щодо розширення НАТО, залишатимуться важливими для російського політичного курсу.
Натомість падіння режиму Асада стало сигналом про межі російської геополітичної стратегії та нагадуванням про крихкість авторитарних режимів. Втім, очікувати, що Росія після Путіна автоматично стане "кращою" чи "гіршою", було б помилкою. Зміни в Кремлі, якщо вони стануться, будуть лише одним із факторів, які впливатимуть на майбутнє Росії та її міжнародну політику, пише Уніан.
"Я радше застерігаю від очікувань, що Росія без Путіна автоматично стане зовсім іншою, "кращою" або "гіршою", ніж вона є сьогодні. Мудрість про те, що нації мають постійні інтереси, а не постійних друзів чи ворогів, все ще актуальна. Вторгнення в Україну відображало побоювання Путіна за безпеку Росії у випадку, якщо Україна приєднається до західного військового чи оборонного блоку. Це уявлення про національний інтерес Росії, ймовірно", - підсумувала Дежевскі.
