На майно львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, членів його родини, а також двох співучасників шахрайської схеми накладено арешт, а питання про накладення арешту на нерухомість колишньої нареченої Романа Гринкевича Соні Морозюк ще розглядається. Про це інформує Державне бюро розслідувань (ДБР), яке не називає імен фігурантів.
Справа Гринкевичів: на майно Соні Морозюк хочуть накласти арешт
"Наразі у кримінальному провадженні накладено арешт на нерухоме майно та транспортні засоби львівського бізнесмена, членів його родини – дружини, сина та тещі, двох його співучасників та підконтрольних їм товариств. Також ініційовано питання про накладення арешту на нерухоме майно нареченої сина львівського бізнесмена та ще одного співучасника", - ідеться у повідомленні.
Зазначимо, що за інформацією "Громадського", колишня наречена підозрюваного у розкраданні грошей та одягу ЗСУ Романа Гринкевича намагається сховати своє майно від можливого арешту. Художниця Соня Морозюк нібито позичила 6,7 млн гривень у своєї мами Ліліани Семенюти. Через позику від мами вона у нотаріуса наклала обтяження на всі три об'єкти нерухомості. Це означає, що, поки Морозюк не поверне борг своїй мамі, її майно недоступне для арештів і конфіскацій.
"Громадське" уточнило, що Морозюк передала під заставу за угодами позики не лише дві квартири, але й галерею у Києві. Цікаво, що таку саму схему захисту майна використовує Світлана Гринкевич, дружина Ігоря Гринкевича. Натомість Морозюк заявляла, що дві квартири влітку 2022 року їй допоміг купити батько, а з Романом Гринкевичем вона познайомилася майже через рік після цих покупок. За словами художниці, приміщення під галерею-студію у Києві вартістю 4,6 мільйона гривень вона придбала сама.
ДБР про справу Гринкевичів
Тим часом, ДБР нагадує, що п’ятьом особам у середині січня 2024 року були повідомлені підозри у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України).
"Злочинні дії було кваліфіковано як шахрайство, адже вони зорганізувалися з метою заволодіння чужим майном (коштами) через укладення низкою підконтрольних контрагентів із Міністерством оборони договорів щодо закупівлі товарів, зокрема одягу для військових. У результаті була поставлена продукція неналежної якості, що не могла використовуватись за призначенням, що за кваліфікацією є обманом та зловживанням довірою", – наголошує відомство.
Кваліфікація злочинів, вчинених учасниками злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена, з моменту повідомлення про підозру не змінювалася.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
