Як-от суддя Аріна Літвінова, яка стала громадянкою РФ 22 липня 2002 року. Цей факт встановили журналісти "Схем" (проект "Радіо Свобода"), які підтвердили російське громадянство української судді документами.
Суддя Арістова має громадянство Росії: докази "Схем"
Як зазначають журналісти у розслідуванні, відповідно до витягу з "Роспаспорту" за грудень 2022-го року, Аріна Літвінова стала громадянкою Росії 22 липня 2002 року, а сам паспорт безпосередньо був виданий 24 липня. Причиною набуття громадянства стала заміна радянського документа. На той час Літвінова вже три роки, як працювала у Вищому арбітражному суді України.
У витоках із баз даних жителів Єкатеринбурга за 2008 рік "Схеми" знайшли інформацію про громадянку РФ Аріну Літвінову з такою ж датою народження, як в української судді, із зазначенням даних її російського паспорту. Там же зазначено її місце реєстрації в Єкатеринбурзі, яке збігається із вказаним у витягу з системи "Роспаспорт", де також є її фотографія.
Наразі паспорт Літвінової вважається недійсним, тому що вона не замінила його на новий, досягнувши 45-річчя у 2022 році. При цьому недійсний паспорт не означає втрату громадянства – воно має зовсім іншу процедуру, яка включає звернення до органів російської влади.
При цьому, на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів журналісти знайшли анкету Аріни Літвінової, яку вона заповнювала у 2018 році, коли проходила кваліфікаційне оцінювання. На запитання, чи має вона громадянство іншої держави, Літвінова відповіла, що не має.
Батьки судді також мають російське громадянство. Сама суддя на питання про наявність російського громадянства відповіла, що це є провокацією.
Додамо, судді ліквідованого ОАСКу, хоча і не здійснюють правосуддя, отримують заробітну платну – Літвіновій за 2023 рік нарахували 1,6 мільйона гривень.
Судді, які не виконували своєї роботи, отримали 430 млн грн: Тандир у списку
Державна аудиторська служба України виявила, що з 2021-го до середини 2023 року зарплати отримували 374 судді місцевих загальних судів, які не здійснювали правосуддя.
Із цієї кількості лише 110 суддів не виконували своїх обов’язків з незалежних від них причин: частина з них подала документи, але досі не призначена ВККС, дехто – мобілізований. Ще дев’ять суддів отримували винагороду попри те, що їх було відсторонено від здійснення правосуддя через притягнення до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності. Такі порушники обійшлися бюджету у 6,5 мільйона гривень.
"Серед озвучених імен – суддя Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир. Він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, збив насмерть нацгвардійця на блокпосту. З травня минулого року Тандир перебуває під вартою, відповідно правосуддя не здійснює. Однак за червень-листопад минулого року отримав майже 400 тисяч гривень винагороди", – зазначив у коментарі "Експресу" Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE.
Він додав ще кілька прикладів. Так, суддя Брянківського міського суду Луганської області Віталій Снєгірьов, котрий отримав громадянство Росії, з 2021 року одержував виплати на загальну суму 2,4 мільйона гривень. Йому повідомлено про підозру в шахрайському заволодінні коштами в особливо великих розмірах. Також відомо, що, перебуваючи в СІЗО, колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв дістав понад 1,8 мільйона гривень суддівської винагороди.
Щодо ОАСКу, то лише з грудня 2022-го по травень 2023 року судді отримали понад 40 мільйонів гривень зарплати. Тобто щомісяця утримання цих суддів обходиться платникам податків у понад шість мільйонів гривень.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
