Колишня вчителька Алла Стадницька, яка десятки років викладала фізику в українській школі, ще будучи в рідному місті не приховувала своєї прихильності до кремлівської влади та відкрито не визнавала незалежну Україну. У 2020 році жінка виїхала до Росії, де живуть її діти та внуки. Вже перебуваючи в РФ, не гребувала українською пенсією. А після початку повномасштабної війни стала активно поширювати кремлівську пропаганду в соцмережі. Як свідчать матеріали судової справи, Алла Стадницька неодноразово закликала Путіна прийти та навернути “бандерівську Україну”. А українцям радила не чинити опору і здатися російським окупантам.
— Зловмисниці висунули звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу, — каже Денис Закаблук, речник територіального підрозділу СБУ. — Її судили заочно за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. А також — за виправдовування збройної агресії РФ проти України та глорифікацію її учасників. Вироком суду запроданку позбавлено волі на чотири роки з конфіскацією квартири.
— Чи справедлива така кара?
— Суд призначив прихильниці Путіна та пропагандистці кремлівських наративів максимальне покарання, передбачене українським законодавством за такі злочини, — коментує Ростислав Кравець, адвокат. — Як додаткове покарання до пенсіонерки застосували конфіскацію житла. Варто зазначити, що конфіскація майна призначається не тільки за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, як, наприклад, незаконне збагачення, отримання хабаря, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання та шахрайство. Кримінальним кодексом також передбачено конфіскацію за злочини проти основ національної безпеки України і громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості.
— А от з мого погляду як правозахисника, ухвалений вирок перевищує принцип пропорційності щодо тяжкості діяння, яке вчинила засуджена, — вважає Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки із захисту прав людини. — Розумію, що в українському суспільстві кипить ненависть до колаборантів, сепаратистів та державних зрадників. І всі бажають їм якомога суворішого покарання. Але ж ми йдемо в Європу, тож повинні сповідувати демократичні принципи правосуддя.
Я аж ніяк не захищаю пенсіонерку, яка виїхала з України і стала пропутінською активісткою. Але за те, що вона поширила декілька постів та лайкала дописи, які прославляють країну-окупантку, її позбавили не тільки волі, а й права власності на житло. Вона стала однією серед мільйонів росіян, які підтримують війну в Україні. Сумніваюся, що її дописи в соціальній мережі істотно вплинули на посилення путінської пропаганди. До слова, торік за виправдовування збройної агресії РФ та глорифікацію її учасників в Україні ухвалено лише 18 вироків і 90% засуджених відбулися умовними термінами покарання. А тут такий суворий вердикт. Це вже, даруйте, вибіркове правосуддя. На жаль, подібна практика не завжди оптимальна і коректна для вітчизняної судової системи. Певен, якщо вінницька пенсіонерка звернеться до Європейського суду, то справу виграє. І Україні доведеться не тільки повернути їй конфісковану квартиру, а ще й компенсувати моральну шкоду.
— Чи вплине вирок вінницькій пенсіонерці на тих, хто проводить антиукраїнську пропаганду? Чи стане таким собі застереженням?
● О. Павліченко:
— Вважаю, що ні. Навпаки, його кремлівська пропаганда може поширювати з політичним акцентом. Мовляв, дивіться, як Україна розправилася з 80-річною бабусею.
● Р. Кравець:
— На мою думку, цей досить суворий і цілком справедливий вердикт має слугувати гірким уроком для інших прихильників “руского міра”. Показувати, що за будь-які дії проти України їм доведеться відповідати перед законом.
— А можливо, варто не лише конфісковувати майно колаборантів і зрадників, а й позбавляти їх громадянства? От нещодавно Литва позбавила громадянства балерину Iлзе Лієпу, яка підтримує війну Росії.
— В Україні немає процедури позбавлення громадянства. Ба більше, це забороняють робити Конституція та норми міжнародного права, які стверджують, що держава не може позбавити людину громадянства, якщо це зробить її апатридом, тобто особою без громадянства, — пояснює Олеся Гродовська, юристка. — Громадянство України можна лише втратити або добровільно вийти з нього. Втратити громадянство можна у разі, якщо особа добровільно набула іноземне громадянство або ж свого часу набула українське громадянство, подавши фальшиві документи чи діючи іншим обманним шляхом.
Також громадянство можна втратити через добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною службою. А ось у випадку добровільного виходу з громадянства є цікавий нюанс: закон забороняє особі вийти з громадянства, якщо їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно неї оголошено обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.
● О. Павліченко:
— Запровадити процедуру позбавлення громадянства за державну зраду, сепаратизм чи колабораційну діяльність можна лише на політичному рівні, передусім внесенням змін до Конституції. А це неможливо зробити під час дії режиму воєнного стану. Бо у цей період заборонено змінювати Основний закон.
— У позбавленні громадянства зрадників вбачаю спірний момент, — додає Роман Лихачов, правозахисник. — Адже, згідно з нашим законодавством, суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України. Отже, якщо особу позбавити громадянства, то ми просто не зможемо її засудити за скоєний злочин.
