Переговори між РФ та США, які відбудуться сьогодні, 18 лютого, в столиці Саудівської Аравії стануть першою спробою на високому рівні покласти край повномасштабному вторгненню Росії з моменту його початку майже три роки тому. Але Сполучені Штати, схоже, пішли на суттєві поступки ще до початку діалогу — зокрема, відмовилися від підтримки вступу України до НАТО та її прагнення відновити контроль над окупованими територіями, пише Financial Times (переклад УНІАН).
Путін хоче розколоти Європу і США
Видання зазначає, що такі умови можуть лише посилити впевненість Путіна у власних позиціях. За словами Андрія Козирєва, колишнього міністра закордонних справ Росії, правитель РФ не демонстрував жодної готовності до компромісу у своїх геополітичних амбіціях.
"Для Путіна холодна війна та її цілі ніколи не змінювалися: підірвати НАТО, розколоти США та Європу та підпорядкувати Східну Європу. Оскільки йому дають територіальні та стратегічні винагороди ще до переговорів, його заохочують завойовувати більше та обговорювати більш принизливі поступки, які він міг би отримати, посилюючи стару кремлівську мантру про слабкий демократичний Захід", — зазначив Козирєв.
Активізація Росії на фронті та прагнення Трампа якнайшвидше закінчити війну викликає сумніви серед західних дипломатів щодо реальної зацікавленості Кремля у врегулюванні конфлікту.
"Якщо угода передбачає надання Україні необмеженої гнучкості для озброєння та продовження тісної співпраці із Заходом, Путін неохоче погодиться на щось подібне. Він боїться, що Україна просто стане сильнішою і наблизиться до Заходу, що позбавить Москву можливості розпочати нове вторгнення. Якщо Путін відчує впевненість, що він може домінувати над Україною або що Україна не зможе отримати підтримку від Заходу, тоді він може повернутися за більшим", — сказав колишній високопоставлений чиновник США.
Угода замість миротворців
Московський політолог Андрій Колесніков зазначив: "Підхід Росії - це підхід угод, а не миротворців. Путін буде дуже радий розділити світ і сфери впливу з Трампом. Нова залізна завіса і холодна війна допоможуть йому тримати російське населення на короткому повідку без гарячої війни".
Президент України Володимир Зеленський вже заявив, що не прийме жодних рішень, ухвалених без участі Києва: "Ми не можемо визнати будь-які домовленості про нас без нас".
Катерина Шульман, науковий співробітник Євразійського центру Carnegie Russia в Берліні, вважає, що Путін може відмовитися від частини своїх вимог, якщо вдасться досягти перегляду міжнародного порядку безпеки.
Раніше Росія вже відмовлялася від своєї вимоги щодо "денацифікації" України під час переговорів на початку війни, хоча Путін знову висунув її у своїх умовах припинення вогню в червні минулого року.
"Він багато разів казав, що війна йде не за Україну, а за екзистенціальний суверенітет в очах Заходу.
Якщо він зможе досить переконливо довести, що Росія змусила Захід нарешті усвідомити велич Росії, прийняти її назад до числа великих держав і скасувати санкції, то другорядні територіальні та практичні військові питання відходять на другий план", — сказала Шульман.
Один із європейських дипломатів зазначив, що головна проблема полягає в тому, що "План А Путіна — це продовження боротьби, а не мирні переговори".
Нагадаємо, сьогодні, 18 лютого, об 11:00 мають відбутися переговори між російськими та американськими дипломатами у Саудівській Аравії. Відомо, що російську делегацію представлятимуть міністр закордонних справ Сергій Лавров і помічник президента Росії Юрій Ушаков, американців — радник із національної безпеки Майкл Волтц і спеціальний посланець Стів Віткофф.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook