Окрім того, у законопроекті є норма про те, що строковики матимуть відстрочку від подальшої мобілізації терміном на 12 місяців.
Демобілізація строковиків: потрібен лише підпис президента
Верховна Рада ухвалила президентський закон про звільнення в запас строковиків після завершення терміну військової служби під час воєнного стану. Його напередодні, 22 лютого, до ВРУ подав Зеленський.
Сьогодні, 23 лютого, законопроект був проголосований депутатами одразу за основу та в цілому. "Даємо право Президенту їх звільнити. Законопроект був внесений ad-hoc (латинський вислів, що означає спрямованість на конкретний випадок, розв'язок конкретної проблеми, а не на широке застосування, – ред.). ЗА – 319", – написав нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
Він показав фото з голосування, де видно, що не було депутатів, які виступили проти, чи утримались, лише 14 осіб не проголосувало.
Додамо, перед голосуванням Комітет Верховної Ради з нацбезпеки і оборони ухвалив проект закону з доданою нормою про відстрочку строковиків від подальшої мобілізації на 12 місяців.
"Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу", – йдеться у нормі, яку вніс Комітет.
Відтак, строковики, які бажають залишитися, зможуть зробити це, уклавши контракт: інші будуть демобілізовані. Закон набере чинності після підписання Зеленським.
Правки до законопроекту про мобілізацію: терміни бронювання пропонують збільшити
Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк розповіла про пропоновані нею правки до законопроекту про мобілізацію. Зокрема, серед правок є пропозиція збільшити термін бронювання співробітників з 6 до 12 місяців і ввести можливість автоматичного продовження "броні".
Йдеться передусім про:
- підприємства, яким встановлено мобілізаційні замовлення,
- компанії, які працюють над виробництвом товарів, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил України,
- підприємства, які є критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Шуляк зазначила, що надважливо дозволити бронювання працівників критично важливих підприємств до 12 місяців, з можливістю автоматичного продовження у разі підтвердження їх важливості для країни.
Серед правок, які пропонує Шуляк: дозвіл громадянам на законодавчому рівні використовувати фото- та відеофіксацію, а також спеціальне програмне забезпечення Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів задля фіксації дій працівників ТЦК. Це сприятиме тому, щоб громадяни мали законодавчі права, за потреби, фіксувати протиправні дії працівників ТЦК.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
