В основі труднощів України лежить боротьба за живу силу, яка загострюється здатністю Росії постійно використовувати не лише власні величезні ресурси, але й ресурси союзників, таких як війська Північної Кореї.
Тим часом нерішучість Заходу забезпечити необмежений доступ до найсучаснішої зброї та її використання у поєднанні зі зростаючою втомою донорів поставила Київ у нестабільне становище, пише ексрадник Міністерства оборони США Даг Лівермор для CEPA – Центру аналізу європейської політики (Вашингтон).
Україна і Росія мають різні підходи до мобілізації
Наявність бойового особового складу є ключовою. Росія втратила величезну кількість людей – офіційні особи США кажуть, що загальна кількість становить близько 615 000, а британська розвідка каже, що цифри зростають зі швидкістю понад 1000 щодня. За оцінками, Україна втратила половину цієї кількості, але її населення становить близько чверті від населення Росії. Іноді війна зводиться до такої простої математики.
Кремль розгортає найманців і виплачує росіянам величезні суми за участь у війні: близько 10 000 доларів США як бонус за реєстрацію та близько 2 500 доларів США щомісяця. Доступні й інші бонусні виплати, а також компенсації сім'ям загиблих. Російський уряд продовжує залучати нерегулярних бойовиків, серед яких чеченці, сирійські найманці, різні вихідці з Південної Азії.
Україна звільнила людей віком 18-24 років від служби – через низький рівень народжуваності з 2006 року. Мобілізацію поширили на чоловіків 25-27 років, і в результаті до лав вступили ще багато тисяч, але невідома кількість ухиляється від призову. Міністерство оборони заявило, що близько 500 000 мають обов'язок військової служби за розширеними критеріями цього року.
З огляду на нинішню траєкторію, Захід та українська влада мають переглянути свій підхід до війни, щоб переломити поточні тенденції.
Ключові зміни стратегії України: що потрібно зробити
Зниження мінімального віку та посилення мобілізації. На думку Дага Лівермора, український уряд повинен і надалі знижувати мінімальний вік для призову на військову службу, ймовірно, з 25 до 22 або навіть 21 року. Крім того, українські виконавчі служби повинні тісніше співпрацювати з європейськими імміграційними та правоохоронними органами, щоб поширити призов на українських біженців за кордоном.
Скасування обмежень на західну зброю. Одним із найнегайніших способів зміцнити можливості України є зняття обмежень на те, як може використовуватися зброя, що постачається Заходом. Дозвіл Україні завдавати ударів по критично важливих військових цілях на території Росії порушив би роботи ліній постачання, аеродромів і російських командних центрів.
Збільшення тренувань і збільшення кількості збройних сил. Хоча західні країни вже забезпечили навчання українських сил, ці зусилля необхідно розширювати. Навчання українських солдатів більш ефективному використанню передових систем, включаючи загальновійськову тактику, підвищило б їхню ефективність на полі бою.
Посилення дотримання санкцій та економічний тиск. Хоча Захід запровадив значні санкції проти Росії, контроль за дотриманням законодавства залишається нерівномірним. Такі країни, як Індія та Китай, продовжують вести значну торгівлю з Москвою, надаючи Кремлю критично важливе фінансове рятувальне коло.
Зміцнення східного флангу НАТО. Альянс повинен продовжувати посилювати свою присутність уздовж східного флангу для стримування подальшої російської агресії, як-от нещодавнє розгортання американських засобів протиракетної оборони в Польщі.
Як зазначає ексрадник Пентагону, війна в Україні вступила в критичну фазу. Без суттєвих змін у стратегічному підході перспективи для Києва стають дедалі похмурішими. Однак цілеспрямовані коригування можуть допомогти Україні повернути собі ініціативу та наблизитися до досягнення сталого миру.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
