Подія: Сьогодні, 3 листопада, між Україною та Росією відбувся 30-й обмін полоненими. Голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив у Telegram, що вдалося звільнити з полону 107 наших воїнів — 6 офіцерів і 101 рядового та сержанта.
Деталі і коментарі: "Це наші хлопці зі ЗСУ, ВМС, ТрО, ДПСУ, НПУ, ДССТ, нацгвардійці. 74 бійці захищали "Азовсталь". Деякі добровольцями летіли вертольотом у Маріуполь, щоб рятувати життя і воювати за місто. Ми повернули додому багатьох поранених у боях. Зокрема, нам вдалося обміняти тяжкопоранених та лежачих з Маріуполя, із "Азовсталі", хлопців з осколковими пораненнями рук та ніг, вогнепальними пораненнями різних частин тіла. Є люди з ампутованими кінцівками та опіками, які не відчувають частину обличчя, з інфікованими ранами. Також є поранений боєць внаслідок вибуху в Оленівській колонії. Чимало з наших хлопців зазнали поранень ще у березні", — написав Андрій Єрмак. За його словами, держава зробить все необхідне, щоб допомогти кожному з них. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив у Telegram, що наймолодшому полоненому, який повернувся додому, — 19 років, найстаршому — 54.
Представник ГУР Міноборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону повідомив, що деякі звільнені бійці знаходяться у дуже важкому стані, їх вже доправляють до реанімації та шпиталів: "Є люди з хронічними захворюваннями, частина цей важкий стан отримала вже перебуваючи в полоні. Безумовно, всім надається необхідна допомога, на всіх чекає тривалий процес відновлення та реабілітації", — сказав Юсов, пише Еспресо. За його словами, звільнені українські захисники вже отримали можливість зв'язатися з рідними. Представник української розвідки додав, що наступний обмін відбудеться найближчим часом. Загалом з початку повномасштабної війни з полону повернулося 1137 українських захисників та захисниць.
Тим часом заступниця міністра оборони Ганна Маляр зауважила у Facebook, що розміщення у публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. "Йдеться про додаткову інформацію, як-от: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім'ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес — максимально ускладненим", — наголосила вона. Маляр порадила родичам військовополонених та безвісти зниклих звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об'єднує в собі понад десять державних установ та організацій. Ця установа надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.
