Міноборони на запит агенції Defense Express оприлюднило дані втрат бронетехніки ЗСУ за період з 2014 року по перше півріччя 2016 року, коли тривала найбільш активна фаза бойових дій на Донбасі.
За цей час, згідно з оприлюдненими даними, бойові пошкодження отримали 2576 одиниць бронетанкового озброєння та техніки. Найбільше пошкоджень зазнали бойові машини піхоти (БМП) — 1201 одиниця, танків пошкоджено 440. Окрім того, безповоротно втрачена 391 бронемашина. За причинами пошкоджень найпоширенішими були: вогонь реактивних систем залпового вогню, артилерійських систем та мінометів.
Найбільшої шкоди завдали обстріли російських регулярних військ із території РФ. Такими обстрілами було пошкоджено 1159 одиниць бронетехніки. 438 одиниць зазнали пошкоджень через обстріл з піхотного озброєння — протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.
А з якою бронею ми вступили у війну навесні 2014 року? І якою вона є зараз?
— Спершу Україна мала лише радянські зразки броні в невеликій кількості, — каже Михайло Жирохов, військовий експерт. — Наприклад, танкових бригад було тільки дві — 1-ша та 17-та.
Тобто на початку війни ми мали танки Т-64 та невелику кількість їх модернізації "Булат", бронемашини БРДМ-2, БМП-2, броньовані тягачі МТ-ЛБ, бронетранспортери БТР-80. БМД (бойові машини десанту) були в невеликій кількості в 25-й парарашутно-десантній бригаді. Також були декілька десятків броньованих “Хамерів”, які нам свого часу дали для миротворчих операцій.
— Що протиставив нам противник?
— З тієї сторони спершу ніякої бронетехніки, окрім тієї, яку вдалося захопити на окупованій території Донецької та Луганських областей, не було. Оскільки там не розташовувались військові частини, а лише частини внутрішніх військ та МНС, то на озброєнні в бойовиків були БРДМ та БТР-80 для радіохімічного захисту.
Уже з липня для бойовиків почалися поставки з Росії. Спочатку постачали зразки, аналогічні тим, що були на озброєнні в ЗСУ. Із загостренням бойових дій стали використовувати бойові танки Т-72Б3. Це найновіша модифікація. Вони протистояли нам в Іловайську, а під Дебальцево відбулися зустрічні танкові бої: наші “Булати” та Т-64 протистояли Т-72Б3. Тоді величезну роль зіграла підготовка наших екіпажів, які мали великий досвід та успішно громили противника.
— Як із часом змінювався український парк бронетехніки?
— Після зими 2015 року почалася модернізація танків Т-64. На штатні місця встановлювали нові прилади — тепловізори, супутникові системи, нові радіостанції з цифровим захищеним зв’язком. Покращили і динамічний захист. До 2017 року провели бюджетну модернізацію орієнтовно на 500 тисяч доларів. Для модернізованого танка це — копійки. Зараз модернізація продовжується шляхом встановлення нової системи управління вогнем.
Також у стрій поставили Т-72 та Т-80БВ. Парк БМП-2 майже весь був вибитий, тому в стрій поставили БМП-1, які довелося докупляти в Польщі та Чехії. Зараз нема офіційно прийнятого варіанту для їх модернізації. Вони їздять такими, як і за СРСР. Наявні БМП у нас теж застарілі, бронетранспортер МТ-ЛБ також не модернізували.
— А яка ситуація з бронеавтомобілями?
— На озброєння має бути прийнято єдиний зразок бронеавтомобіля. Але станом на шостий рік війни у нас немає стандартного бронеавтомобіля класу 4Х4. Такими були спроектовані “Дозор” та “Дозор Б”, однак тепер їх нікому доопрацьовувати і запускати в серійне виробництво.
— Бронетранспортерів нам вистачає?
— Парк БТР-80 за період війни суттєво зменшився. Тож поставили в стрій навіть БТР-60. Разом з тим розвивали БТР-3 та БТР-4. Перший — це покращений варіант БТР-80. А ось корпус БТР-4 треба варити самостійно. Це роблять тільки на Лозівському ковальсько-механічному заводі, який однак має малі потужності і може варти тільки 2-3 корпуси в місяць. Окрім того, є велика проблема зі сталлю. Наші військові не приймають іноземну сталь, бо корпус машин розроблений під нашу. Її міг би виготовляти Маріупольський металургійний комбінат, але домни там ще радянських часів, і багато фахових зварювальників звідти виїхали на роботу за кордон. Тож є гроші, є державне замовлення, а варити сталь нікому.
— Із такою технікою, як зараз, ми можемо протистояти ворогу?
— Зараз у виграші буде той, хто працюватиме на дальніх дистанціях. Тому тепер на наші танки встановлюють керовані ракети. Переможе той, хто першим зауважить противника на дальній дистанції і знищить його керованою ракетою. Зустрічні танкові бої відходять у минуле. Адже броню неможливо до безкінечності нарощувати чи ставити дедалі більший калібр гармати на танк.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
